Метод великого пряника. Роман Тарасенко

від 16 до 50 біт. Деякі дослідники наводять цифри до 120 біт, але різниця, як бачите, так само в мільйони разів.

      Як пише Леонард Млодінов: «Еволюція нагородила нас несвідомим розумом, тому що саме завдяки йому можна вижити у світі, що вимагає приймати і засвоювати інформацію з такою швидкістю. Сенсорне сприйняття, пам’ять, щоденні рішення, оцінки та діяльність – усе це дається нам нібито без жодних зусиль, та лише тому, що необхідних зусиль докладає частина мозку, що перебуває за межами усвідомленості».

      Свідомі рішення приймаються з допомогою найновішої частини мозку, та важлива інформація, котра може стати нам у нагоді як небезпечна чи корисна, оцінюється рептильним мозком. Потім ця оцінка передається в лімбічний мозок, і лише після цього інформація має крихітний шанс потрапити в новий мозок і бути усвідомленою.

      Ми безкарно (тобто без загрози для виживання) можемо ігнорувати більшість інформації, що надходить іззовні. Тому ми так і робимо. Немає загрози? Ігноруємо. Нічого цікавого? Ігноруємо. Щоб нова інформація дійшла до свідомості й затрималася там, вона має привертати увагу, пробуджувати цікавість і водночас бути безпечною. Як монстр, але не біля дерева ввечері, а в клітці вдень.

      Часто рептилія допомагає вижити (фізично чи соціально) або уникнути травми (фізичної чи душевної). Іноді ми кажемо: «Спинним мозком відчув» про щось, що не можна або потрібно зробити, але, оскільки мозок схильний перебільшувати загрози і про всяк випадок наганяти холоду, нам іноді трапляється втрачати шанси отримати бажане. Що робити? Приручити свою ящірку!

      1.5. Небезпечно чи корисно

      Мінімум небезпеки, максимум задоволення – основоположний принцип роботи мозку.

© Евіан Гордон, нейробіолог

      Головний принцип роботи мозку: уникання небезпечного і притягнення корисного. Оскільки його головна мета – забезпечити виживання організму в середовищі, яке постійно змінюється, всю інформацію він спочатку перевіряє на безпечність і, лише переконавшись, що вона безпечна,– на корисність.

      Яку інформацію мозок вважає небезпечною? Все, що може зашкодити вашому фізичному, психічному і соціальному здоров’ю. Шкода може виявлятися у фізичних каліцтвах, у публічному приниженні, зірваній угоді, суперечці з близькими, конфлікті з колегами, складній інформації – в усьому, що потребує багато енергії для виправлення ситуації, сприйняття інформації або створення нового.

      Що може бути корисним? Щось нове, адже що більше ви знаєте, то більше шансів вижити. Щось таке, що дає задоволення, адже ви не робитимете того, що приносить біль, виходить, мозку треба шукати «пряник», яким можна вас привабити й змусити ворушити ногами. Корисною також вважається нова інформація середньої складності й те, що дає енергію: їжа, пиття, рух, сон, відпочинок. Те, що покращує стосунки: секс, розмова, гра, гарна робота. Те, що просуває нас вище соціальними сходами: вища посада, нова компетенція, вдала угода, навіть народження дітей. Усе це мозок вважає корисним і заохочує відчуттям