Історія грошей. Володимир Дмитренко

й винахід людства?

      Перші гроші з’явилися дуже і дуже давно, коли і саме людське суспільство, тоді, коли люди навчилися виготовляти найпростіші знаряддя праці, робити одяг зі шкіри тварин, заготовляти собі запаси продовольства та обмінюватися ними.

      Перші людські знаряддя праці були зроблені з різних порід каменю або з дерева. Але далеко не кожен камінь можна було використати для виготовлення знарядь. Одні з каменів підходили для цього краще, другі гірше, треті взагалі були непридатними. Чудовою сировиною, приміром, був блискучий обсидіан, вулканічне скло. Але він зустрічався далеко не скрізь. І вже 20—30 тисяч років тому племена, які проживали в місцях, де були родовища обсидіану, обмінювали його на товари і вироби інших племен.

      ■ Скарб із кременевих пластин, Середнє Подніпров’я, трипільська культура, IV тис. до н. е. Кременеві пластини могли виконувати у кам’яному віці функції грошей. У цьому скарбі, знайденому у горщику, налічувалося 150 пластин, видобутих на Волині, за сотні кілометрів від берегів Дніпра.

      Причому, як показують розкопані і досліджені археологами стоянки первісних людей, обсидіан вивозили іноді за кілька сотень кілометрів від тих місць, де його видобували. Те саме можна сказати і про інший матеріал, що зазвичай ішов на виготовлення первісних знарядь праці – кремінь. Численні археологічні знахідки дають можливість з повною впевненістю стверджувати, що у прадавні часи саме кремінь і обсидіан правили за своєрідну «тверду валюту», що її можливо було виміняти на інші корисні речі – шкіри тварин, морські мушлі, прянощі, сіль і таке інше.

      ■ «Кам’яні гроші» перед житлом місцевих мешканців на одному з островів південної частини Тихого океану. Фото початку ХХ ст.

      У якості «грошей» іноді використовували і деякі інші види каменю. Так, на острові Нова Гвінея і сусідніх островах протягом довгого часу використовували як гроші величезні кам’яні диски з отвором у центрі.

      Навіть з приходом туди європейців і появою там сучасних грошей, місцеві жителі ряду островів Тихого океану аж до кінця ХХ століття наполегливо вважали за краще використовувати саме ці диски, а не звичайні гроші для особливо важливих і урочистих випадків, – наприклад для сплати традиційного викупу за наречену. Ще більшу популярність майже на всьому узбережжі Тихого океану, та й у багатьох інших місцях, що межують з тропічними морями, отримали в давнину у якості грошей мушлі каурі. Окремі мушлі та низки мушлів каурі археологи знаходять на стоянках первісних людей практично на всіх континентах. А на островах Тихого океану їх використовували у якості грошей аж до ХХ століття.

      Подібна популярність мушлів каурі пояснювалася тим, що однією мушлею можна було розплатитися за якусь невелику послугу або річ, а низкою або декількома низками за будь-яку серйозну покупку. При цьому мушлі були красиві, і їх можна було використовувати як намисто або нашивати на одяг, демонструючи тим свою заможність. До того ж ці мушлі були більш-менш однакові, і їх було легко рахувати. Таким чином, було досить просто домовлятися про купівлю або продаж товарів, оцінюючи їх вартість у мушлях каурі.

      ■ Транспортування тубільцями дисків з каменю – «грошей» на плоту. Малюнок 90-х рр. ХІХ ст.

      У Давній Європі також цінувалися вироби з мушлів, але з інших – spondilus, які виловлювали в Егейському морі. Звідти вони 7—6 тисяч років тому у чималій кількості розходилися у вигляді намистин та браслетів у різні частини континенту – до Балтики на півночі та до Дніпра на сході включно.

      Окрім мушлів функцію грошей у давнину час від часу виконувало і все інше, чим можно було легко обмінюватись. Дуже довго різним народам грошима слугували найрізноманітніші речі. Але справжній переворот у створенні грошей стався тоді, коли за кілька тисячоліть до нашої ери люди навчилися видобувати і використовувати кольорові та дорогоцінні метали – мідь, олово, золото, срібло.

      Якщо мушлі каурі були просто красиві і зручні, як для використання в підрахунках і для зберігання, то метали були не тільки привабливі, але і корисні самі по собі. Металам можна було надавати будь-яку форму, використовуючи їх як для виготовлення прикрас, так і для виробництва різних виробів і інструментів, чи то зброї.

      ■ Упродовж кількох століть мушлі каурі поруч із срібними арабськими дирхемами були в обігу на землях Русі. На фото – знахідка з поховання Х ст., дослідженого на Середньому Дніпрі. Експозиція Національного музею історії України.

      Перевагою металів було те, що їх можна було легко ділити на частини, а потім знову переплавляти. До того ж, метали не боялися вогню і не псувалися від зберігання. Зберігати їх можна було практично вічно.

      Навіть навчившись обробляти метали і, більш того, навіть створивши перші великі держави, люди ще довго навіть не здогадувалися про те, що з металів можна карбувати монети. Так, у Стародавньому Єгипті