Червоний Дракон. Томас Харрис

– ось цей зуб і цей.

      Прінсі спочатку показав на зліпку, що тримав у руці, а потім – на знімку на стенді.

      – Зуби утворюють нерівну лінію, а від цього різця відколотий шматочок. На другому – борозна, ось тут. Скидається на «швацьку щербину», яка утворюється від перегризання нитки.

      – Кривозубий сучий син, – пробурмотів хтось.

      – А як ви знаєте напевно, що саме злочинець укусив той сир, док? – спитав високий детектив із першого ряду.

      Прінсі не любив, коли його називали «доком», проте стерпів.

      – Сліди слини на сирі й укусах збігаються за групою крові, – відповів він. – Кров і зуби жертв не підходять.

      – Добре, докторе, – сказав Спрінґфілд. – Зараз видамо детективам знімки зубів, аби вони не з порожніми руками ходили.

      – А чи не хочете подати знімок у газети? – заговорив співробітник відділу інформації, Сімпкінз. – Типу оголошення: «Чи не бачили ви таких зубів?»

      – Перешкод цьому не бачу, – відповів Спрінґфілд. – Що скажете, комісаре?

      Льюїс кивнув. Але Сімпкінз іще не закінчив:

      – Докторе Прінсі, преса питатиме, чому на отримання цього зубного знімка пішло цілих чотири дні. І чому цей аналіз довелося робити у Вашингтоні.

      Спеціальний агент Кроуфорд уважно вивчав кнопку на своїй кульковій ручці.

      Прінсі зашарівся, проте відповів спокійним голосом:

      – Сліди від укусів викривляються, якщо тіло доводиться транспортувати, містере Сімпсон…

      – Сімпкінз.

      – Сімпкінз, нехай. Ми не могли зробити цей зліпок із самих укусів на тілі жертви. У цьому й полягає важливість сиру. Сир відносно твердий, але з нього важко знімати відбитки. Треба спершу його змастити, аби в гіпс не потрапила зайва волога. Зазвичай спроба тільки одна. Смітсонівський інститут уже виконував такі завдання для криміналістичної лабораторії ФБР. Вони мають краще обладнання для відтворення лицьової дуги, а ще в них є анатомічний артикулятор. Їх консультує судово-експертний одонтолог. У нас цього всього немає. Щось іще?

      – Чи справедливо тоді буде стверджувати, що затримка виникла саме через лабораторію ФБР, а не через місцеві органи?

      Прінсі накинувся на нього:

      – Справедливо буде стверджувати те, містере Сімпкінз, що федеральний слідчий, спеціальний агент Кроуфорд, знайшов цей сир у холодильнику два дні тому – після того як ваші люди вже обшукали місце злочину. Він прискорив роботу лабораторії на моє прохання. Справедливо буде стверджувати, що я радію з факту, що шматок від того клятого сиру відкусив не один із ваших працівників.

      Утрутився комісар Льюїс, кімнатою для інструктажу прокотився його гучний голос:

      – Ніхто не ставить під сумнів ваші судження, докторе Прінсі. Сімпкінзе, останнє, що нам зараз потрібно, – це мірятися з ФБР цюцюрками. Повернімося до справи.

      – У нас усіх спільна мета, – сказав Спрінґфілд. – Джеку, ви, хлопці, нічого не бажаєте додати?

      Кроуфорд узяв слово.