Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва

ці щедрі пожертвування виключно як «замолювання гріхів». Проте факти свідчать, що вже в цей період Мазепа стає покровителем українського православ’я. У січні 1688 року він домагається від Голіцина підтвердження прав Києво-Печерської лаври на друкарню187, а вже в квітні посилає князеві нову книгу, надруковану там, – «Венец Христов»188. Цю ж книгу Мазепа представив і царям189. Він вступається за архімандрита Ясинського, що не догодив Голіцину190.

      Зусиллями Мазепи Голіцину представили «Житія святих», написані ігуменом батуринського монастиря Дмитром – майбутнім святим Димитрієм Ростовським (Туптало)191. Мазепа дуже турбувався про сприятливий для Дмитра результат і писав з нагадуваннями про нього Голіцину навіть з походу на Самару.

      Патріарх Московський Іоаким (1620—1690).

      Невід. худ. XVII ст.

      Архімандрит Інокентій

      (Гізель). Невідомий художник. XVII cт.

      Але справа ця складалася дуже непросто. Супротивником виявився сам патріарх московський Іоаким. Це була людина фанатична, мстива і жорстока, він «не терпів ніякого прояву вільнодумства, з підозрою ставився до будь-якого незалежного судження»192. Саме за його розпорядженням спалили в пустозерському острозі протопоп Авакум і його товариші193. Покінчивши з Никоном, Іоаким розпочинає боротьбу з усіма «новшествами» в православ’ї. Жорстока боротьба розгортається з його ідейними супротивниками, передусім із Сильвестром Медведєвим, про що ми ще говоритимемо нижче. Українське православ’я теж здавалося Іоакиму неканонічним. З його подання на соборі в січні 1690 р. практично всі українські богословські книги оголосили єретичними – починаючи від Катехізису Петра Могили (майбутнього святого) і включаючи тексти Інокентія Гізеля, Лазаря Барановича, Сильвестра Косова, Іоанникія Галятовського і т. ін.194. Іоаким відмовився благословити видання «Житія святих» через побоювання, «дабы чего в тех книгах не было противного церкви». Мало того, він посилає архімандритові Києво-Печерської лаври Варлааму Ясинському, де друкувалися ці книги, лист з доганою за видання книг без попереднього дозволу195. Ясинський був ображений і засмучений196. Він звернувся по допомогу і пораду до Мазепи, який знову використав увесь свій вплив на Голіцина, щоб цей почин успішно завершився.

      Поступово стаючи покровителем просвіти, Мазепа розбирався і з іншими внутрішніми проблемами. Головною для нього залишалися запорожці. Ми вже зазначали, що Мазепа мав усі підстави їх, м’яко кажучи, не любити. У листах до Москви він не приховує свого ставлення до вільної Січі: «…вони, запорожці, в своїх промовах завжди багатослівні й непостійні»197.

      Іоаникій Галятовський.

      Невідомий художник. XVIII чи XIX cт.

      Варлаам Ясинський

      Потрібно

187

Листи І. Мазепи. Т. 1. № 7. С. 92—98.

188

Там же. № 47. С. 153.

189

Там же. № 74. С. 194.

190

Там же. № 47. С. 153. та ін.

191

Там же. № 83. С. 213—214.

192

Лобачев С. В. Патриарх Никон. СПб., 2003. С. 256.

193

Там же.

194

Живов В. Из церковной истории времен Петра Великого. Исследования и материалы. М., 2004. С. 27.

195

Архив ЮЗР. Ч. I. T. V. N LXXIX. C. 280—284.

196

Там же. № 159. С. 347.

197

Там же. № 60. С. 173.