Гніздо. Володимир Єшкілєв

матері немов огортається оманною запоною.

      «Приходь ще», – просить її Пела.

      Але матір не відповідає. Туман густішає, огортаючи Пелу зусібіч. Вона чує дивні клацаючі звуки, немов у тумані ворушаться гігантські комахи. Їй стає лячно, і вона просинається.

      Крізь жалюзі пробиваються ранкові промені Мійтри. Дівчина обережно звільняє своє стегно від руки сплячої Ясмін і повертається на правий бік.

      Четвертого марція відроджений космодром Телон прийняв перший орбітальний «човник». Чорний і барилистий, він раптово випірнув зі скупчення низьких сіро-бузкових хмар, похитав куцими крилами, ніби примірюючись до запропонованої поверхні, випустив шасі й важко торкнувся синьо-білої посадкової смуги. Здалеку він був подібним на жирну муху, що біжить гладенькою поверхнею стола. Вишикувані на транспортній платформі команди допоміжних частин Одинадцятого флоту спостерігали, як «човник» наближається до арок вантажних кранів, як розвертається і гальмує, напинаючи тартанові стрічки механічних уловлювачів.

      Нарешті «човник» завмер під крайньою з арок. Величезний, здатний доправити на орбіту сотні тонн вантажу, він тепер зовсім не надавався до порівняння з мухою. Командувач флоту, що прибув на свято урочистого відкриття Телона, піднявся зі всім своїм почтом на крило «човника», ще тепле від стратосферної плазми, і звернувся до тих, хто у найкоротший строк відновив космічну гавань.

      Його напутнє слово було коротким, як і личить справжній військовій промові. Він, від імені імператора Еарлана Третього та уряду Зоряної Імперії, подякував допоміжним частинам за добре виконану роботу й повідомив, що всі офіцери, бійці і курсанти, незалежно від їхніх посад і звань, отримають грошове заохочення. Після того як командувач зійшов з крила і прокрокував повз шеренги бійців, старші офіцери команд оголосили списки нагороджених. Серед них були й прізвища бійців «восьмої монтажної». Флаг-марінер Ясмін Бехеште отримала чергове звання майстер-марінера і почесну відзнаку авреліанського уряду, Йуна підвищили до скуадрон-асистента, а інженер-курсанта Пелу Махоніко нагородили нагрудним знаком «оператор-монтажник першої категорії» та додатковою премією у сто імперських фунтів.

      Отримуючи від адмірала сріблястий значок та преміальний талон, Пела перехопила погляд Оси, яка цього дня залишилась без персональної нагороди. В цьому погляді сріблилась чистісінька ненависть.

      Коли курсанти сідали в автобуси, Оса опинилась поряд з Пелою. – Бачу, що твоя тіронійка вміє дякувати, – просичала білявка. – Але запам’ятай, Пем, такими ляльками, як ти, недовго граються, а потім їх викидують на смітник.

      – Про смітники тобі видніше, – кинула через плече Пела й застрибнула до автобуса. Оса лишалась в минулому. Пелу Махоніко чекало нове життя, запорука якого сяяла над кишенькою її комбінезону. Ясмін ще до урочистостей устигла повідомити їй, що командувач видав наказ, згідно з яким усіх тих курсантів,