Гніздо. Володимир Єшкілєв

Со Лай. – Піфійка вміє обламувати ботанів. Цікаво було б подивитись на цю Преподобну Сайкс, коли вона буде без скафандра».

      В нього почала народжуватись ще одна думка, пов’язана з високородною Знаючою, але, пам’ятаючи, що жриці володіють телепатією, офіцер придушив її у зародку.

      11

Планета Аврелія (6КА81:4), зоряна система Мійтри (HD168443)14 фебрарія 417 року Ери Відновлення

      Пела на мить замислилась, перш ніж притиснути картку доступу до мембрани з цифрою «85». Потім вона рішуче наклала гладенький квадратик на ту частину ледь вібруючої поверхні, яку підсвічувало жовтувате світло. Пролунав мелодійний сигнал, колір світла змінився на зелений, і дівчина увійшла до тимчасового особистого помешкання флаг-марінера Ясмін Бехеште. Господиня чекала на неї. Пела, що звикла бачити флаг-марінера у форменому комбінезоні, розгубилась, питаючи себе: «А це дійсно вона?»

      Блискуче золотаве плаття і химерна діадема перетворили Ясмін на принцесу з казкових серіалів. Підтримані діадемою хвилі важкого чорного волосся падали на її оголені плечі, окантовуючи шляхетні лінії шиї та різнокольорове каміння кольє, стилізованого під прикраси жінок Давнього Єгипту. Плаття підкреслювало матову досконалість шкіри. Без взуття Ясмін здавалась мініатюрнішою, аніж на будівельному майданчику.

      «Напевне, це традиційний одяг її рідної планети», – припустила приголомшена Пела, згадавши, що дівчата поміж собою називали флаг-марінера «тіронійською щурихою». Вона раптом здогадалась, що Ясмін одягла це неприпустимо розкішне, за тутешніми мірками, плаття не просто так. Зрозуміла, що чорноволоса красуня перетворилась на принцесу саме заради неї, задрипаної курсантки з неповноцінним соціальним статусом. Дівчина відчула себе дикункою й засоромилась. Їй здалось, що спартанські звичаї авреліанської провінції тепер сяють на її чолі, наче клейма злочинців з історичних фільмів. Ясмін, здавалось, все зрозуміла й першою зробила крок назустріч.

      – Заходь, заходь чарівна гостя, – її голос линув медовим потічком, немов мантра гіпнотизера. – Заходь, моя рятівнице, заходь. Мій дім тепер є твоїм домом, розділи ж зі мною радощі мого ложа.

      – Дякую, Яс…мін, – ледь прошепотіла Пела, вдихнула просякнуте мускатним ароматом повітря і відчула, як йде обертом голова.

      – Тобі ніяково від усього цього? – Ясмін ледь нахилила голову і торкнулась поглядом блискучої біжутерії.

      – Ні, воно дуже розкішне…

      – Бачу, що твоя Оса не бавила тебе костюмованими пригодами.

      – Ви знаєте про Осу? – Пелі здалось, що все її тіло вкривається червоними плямами. Ніколи в житті їй не було так незатишно, як у цю мить.

      – Про вас усі знають, – смаглява красуня наблизила своє обличчя до обличчя дівчини й кінчиком язика торкнулась ямки на її підборідді. – Вона красива, у тебе хороший смак. Але… бувають красивіші.

      Ніби на підтвердження своїх слів, Ясмін кивнула на дзеркальну стіну. Пела подивилась туди і побачила цибату руду дівку у смішному одязі поряд з одягнутою в блискуче золото давньоєгипетською володаркою. Раптом золото