Гніздо. Володимир Єшкілєв

Читать онлайн.
Название Гніздо
Автор произведения Володимир Єшкілєв
Жанр Боевая фантастика
Серия Фаренго
Издательство Боевая фантастика
Год выпуска 2013
isbn 978-966-03-8084-4



Скачать книгу

були й ксенобіологи.

      «Радше за все, цивільний і є отим Зак-Заком, – вирішив прем’єр-лейтенант. – Занга каже, що він невизнаний геній. Клопоту знов побільшає. Чим численніші генії, тим менше конкретної роботи вони виконують. Тепер ось почнуть чубитись з Фальком за кожне визначення; вийде в нас не експедиція, а цілий симпозіум».

      – У якому стані скутулія? – не гаючи часу, перейшла до справ Сайкс.

      – Базальний метаболізм стабільний, але знижується сигма, і пульсація хорди дійшла до критичного значення, – доповів Фальк.

      – Показуйте.

      – Ходімо, колеги, – Фальк жестом запросив гостей до табору. – Я вважаю, що ксеноформу потрібно негайно перемістити до стаціонарного біомодулю. Ми надто довго тримаємо її під газовою блокадою.

      Сайкс та її почет наблизились до місця ув’язнення монстра. На гнучкому екрані, що його приліпили до ізоляційної мембрани, висвічувались дані моніторингу внутрішніх органів скутулії. Цифри і позначки на екрані щосекунди змінювались.

      – І що ви скажете? – звернулась до Зак-Зака і Дімери Сайкс. – Істоту можна транспортувати?

      – Радше за все… так, – Зак-Зак уважно продивився колонки цифр, – але я би хотів побачити контрольні дані дементивної динаміки18.

      – Лімбограму? – уточнив Фальк.

      – Плюс детальні дані сканування тих церебральних секторів, які відповідають за ментальний вплив.

      – Ми не впевнені, що ментальний вплив генерує саме мозок.

      – А що ж тоді, по-вашому, його генерує?

      – Поки що цього не вдалось визначити.

      – Це ж принципове питання, колего. Ми повинні знати природу впливу, – Зак-Зак збільшив зображення грушовидного органу, ніби підвішеного на тонких жилах. – Я бачу характерне потовщення проталамусу. Ця ділянка за структурою цілком подібна до тої, яка генерує ментальні хвилі і в болотяної дворогої багатоніжки Cylindroiulum diacornis, і у псевдополоза Coluberina singulata.

      – Вам, колего, як завжди, усе зрозуміло, – обличчя Фалька не можна було роздивитись за світловими фільтрами шолома, але у голосі вченого присутні відчули роздратування. – Проте насправді єдиної думки академічних кіл щодо того, які саме органи сельвійських прорептилій генерують телепатичний вплив, ще не склалось. Існує принаймні чотири концепції, які радикально відрізняються за своїми висновками. Ви, зокрема, доводите у своїх статтях, що за телепатію у протополозів відповідає одна із ундуляцій проталамуса плюс зв’язані з нею нейроструни рогових відростків, а я – і зі мною більшість сельвіологів – цю вашу думку не поділяємо. Категорично не поділяємо і не бачимо підстав для цього. Ваші припущення не підкріплені жодними вагомими експериментальними даними. Це лише гіпотеза.

      – О, яка приємна несподіванка! Ви навіть читали мої статті.

      – Я читав ваші статті, шановний колего, але не впевнений, що ви читали мої.

      – Мені достатньо того, що я вбив купу часу на праці вашого вчителя і патрона Гурако.

      – До



<p>18</p>

Дементивна динаміка – руйнівні зміни в області мозку у перебігу коми або ж штучного припинення діяльності мозку.