Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід. Стівен Р. Кові

коли зростає роль мудрості: принципи поглинають деталі. Важливі деталі знань у потрібний момент виринуть самі по собі, але звичка активно застосовувати добре зрозумілі принципи – це здобуток мудрості».[16]

      Якщо ми добре розуміємо принципи, то нам буде очевидно, що «закон ферми» так само стосується особистого розвитку, як і вирощування помідорів; або що принцип синергії діє і для двох дощок, які разом можуть витримати більший вантаж, аніж кожна окремо, і для двох людей, які разом можуть знайти кращий розв’язок проблеми, аніж кожен окремо.

      На нашу думку, розвинути творчу уяву можна за допомогою візуалізації – розумової вправи, що її практикують найвидатніші спортсмени й актори. Але ми пропонуємо використати цю вправу не для покращення результатів у тенісі, не для проведення успішної вистави, а для підвищення якості вашого життя.

      Виділіть собі трохи часу на самоті, щоб вас нічого не відволікало. Заплющте очі й уявіть себе в ситуації, у якій ви зазвичай відчуваєте дискомфорт або біль. Хтось наступає на ваш улюблений мозоль. Начальник кричить на вас. Ваша донька-підліток скаржиться, що ви ніколи не купуєте їй одягу. Співробітник розпускає про вас чутки.

      Увімкніть самоусвідомлення й постарайтеся відділити себе від звичних для цієї ситуації відчуттів. І поглядом свого розуму побачте себе не людиною, що реагує так, як зазвичай, а людиною, яка діє згідно з принципами, що покращують життя. Людиною, що взаємодіє з іншими зі сміливістю та повагою. Використайте «чинник Макґайвера», щоб визначити, як застосовувати принципи в різних ситуаціях. Ця вправа особливо цінна, якщо її використовувати для застосування принципів і цінностей у формулюванні особистих завдань.

      Найліпший спосіб передбачати майбутнє – це створювати його. Силу творчої уяви можна використати і для того, щоб побачити гол, перш ніж забити його, і для того, щоб спланувати зустріч: так ви створите реальність вашого життя ще до того, як проживете її.

Принципи і смирення

      З усвідомлення того, що принципи існують – і що ми можемо ефективно діяти тільки тоді, коли зрозуміємо їх і будемо жити згідно з ними, – з такого усвідомлення народжується смирення. Не ми контролюємо власне життя, а принципи. Ми більше не пнемося стати законом для самих себе. Ми відкриваємо себе для пізнання, плекаємо в собі звичку постійно вчитися. Ми долучаємося до нескінченного марафону: розуміти життя й жити відповідно до Законів Життя. Не приймаємо пихаті цінності, що затьмарюють наше самоусвідомлення та совість. Наш душевний спокій не залежить від ілюзорних порівнянь: я виглядаю краще, я маю більше грошей, ліпшу роботу, сумлінніше працюю, ніж інші. Який сенс у таких порівняннях? Адже душевний спокій залежить від нашої вірності «справжній півночі».

      Коли в нас щось не виходить, коли ми помиляємося або збиваємося зі шляху принципів, то кажемо: «Яких висновків я дійшов?» Тут ми підходимо до принципу вчитися на помилках. Коли згідно з ним ми зрозуміємо, де схибили, то зможемо слабкість перетворити

16

[xvi] Alfred N. Whitehead, “The Rhythmic Claims of Freedom and Discipline,” in The Aims of Education and Other Essays (New York: New American Library), p. 46. (Прим. авт.)