Повість про Ґендзі. Книга 1. Мурасакі Сікібу

вимагали правила, за принцами крові. Міністр, сидячи поруч, спробував натякнути йому на свій намір віддати дочку за нього, але юний і сором’язливий хлопець не знав, що й відповісти.

      Потім Найсі-но суке переказала міністрові веління Імператора з’явитися в його покоях, і той відразу послухався, а інша пані з його прислуги передала йому винагороду за участь у церемонії: як було заведено, просторе біле жіноче уцікі[33] й повний набір жіночого одягу.

      Простягаючи чашку з вином, Імператор запитав міністра про незмінність його наміру:

      «Коли вузлом ти пов’язав

      Волосся юнака

      В день повноліття,

      То поєднав навіки

      Й долі молодят?»

      «Його волосся

      Міцно пов’язав

      З бажанням,

      Щоб назавжди зійшлись вони,

      Поки шнурок не зблякне пурпуровий», —

      відповів міністр і, спустившись з довгого мостика, виконав подячний танець.

      Міністрові подарували коня з Лівої Імператорської конюшні й сокола з Канцелярії Імператорського двору. Принци крові і знатні вельможі, стоячи в ряд під сходами, отримали дорогі подарунки відповідно до своїх рангів.

      Наїдки в кипарисових коробочках і фрукти у прив’язаних до гілок кошичках приготував той-таки Удайбен за велінням Імператора. Таць з рисовими колобками й китайських скриньок з подарунками для гостей було повно-повнісінько, набагато більше, ніж у день повноліття принца Весняних покоїв. Одним словом, панувала небачена щедрість.

      Того вечора Імператор послав Ґендзі до садиби Лівого міністра. Там прийняли майбутнього зятя із щирою душею, пишно, за всіма звичаями. Рідню міністра від його незвичайної краси у такому юному віці переповнювала тривога: «А чи довговічна вона?» Сама наречена, Аої, набагато старша від судженого, почувалася вкрай ніяково.

      Оскільки Лівий міністр користувався прихильністю Імператора, а його дружиною була сестра Імператора, тож посідав впевнене становище при ньому. А от Правий міністр, що як дідусь принца Весняних покоїв мав би правити в майбутньому державою, тепер, коли Лівий міністр привернув до себе Ґендзі, утратив свій вплив.

      Лівий міністр мав багато дітей від різних жінок. Принцеса крові народила йому дуже вродливого сина, Куродо-но сьосьо,[34] молодшого офіцера Імператорської охорони, якого Правий міністр хотів мати за зятя, віддавши за нього свою найулюбленішу Четверту дочку, хоча з його батьком часто не ладнав. Обидва, Ґендзі й той молодший офіцер, якими тесті однаково дорожили, були ідеальними побратимами.

      Ґендзі не міг довго перебувати в домі Лівого міністра, бо Імператор часто викликав його до себе. В його душі жив тільки образ принцеси Фудзіцубо, що не мала рівних собі у світі. «От з такою я хотів би одружитися! Але, на жаль, іншої такої нема. Звісно, дочка міністра гарна й добре вихована, та душа до неї не лежить», – думав він і, зосередившись своїм юним серцем на цій єдиній пристрасті, відчував нестерпний біль.

      Тепер,

33

Уцікі – один з різновидів білого жіночого одягу, який дарували під час урочистостей.

34

Йдеться про приятеля і суперника Ґендзі, в наступних розділах відомого як То-но цюдзьо.