Довідник поліцейського. Сергій Чернявський

спеціалізованої медичної бригади;

      – киснева маска;

      – вимірювання рівня цукру в крові (гіпоглікемія може імітувати інсульт);

      – моніторинг життєво важливих функцій;

      – постійний догляд;

      – транспортування до найближчого медичного закладу.

      3.5.7. Судомний напад (епілепсія)

      – Мимовільні, невпорядковані рухи за участю частини або всього тіла.

      – Напад зазвичай займає менше п’яти хвилин.

      – Постраждалі, як правило, не знають про час нападу і не пам’ятають, що сталося.

      – Сфінктер-релаксація (мокрий одяг).

      – Під час кризи постраждалий взагалі не дихає, може бути ціаноз (конвульсії можуть бути при епілепсії, гіпоглікемії та інсульті).

      Послідовність дій:

      Ви не можете зупинити кризу, яка вже почалася, тому:

      – в жодному разі не можна знерухомлювати постраждалого;

      – прибрати тверді, гострі або гарячи предмети, які знаходяться поруч;

      – захистити постраждалого від додаткових травм;

      – не вставляти нічого насильно в рот!!!

      – оцінити стан постраждалого після кризи і переконатися, що він дихає;

      – якщо не дихає, починати СЛР;

      – якщо дихає нормально, повернути постраждалого в ББП;

      – перевірити та оцінити життєво важлививі ознаки;

      – транспортувати в лікарню.

      3.5.8. Інфаркт

      Інфаркт міокарда – це крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки серцевого м’яза, що виник внаслідок недостатнього кровопостачання у цій ділянці.

      Ознаки (симптоми):

      – дискомфорт в центрі грудної клітки;

      – стискаючий, тягнучий біль за грудиною;

      – біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу;

      – відчуття страху;

      – часте дихання (більше ніж 30 за хвилину);

      – холодний піт, нудота, запаморочення.

      Послідовність дій:

      – викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

      – перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;

      – розстібнути одяг у постраждалого;

      – забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення;

      – забезпечити постійний нагляд за постраждалим;

      – при втраті свідомості та зупинці дихання негайно розпочати СЛР.

      3.6. Шок і різновиди шоків

      Шок є результатом різниці між потребою і подачею кисню в тканину.

      Клінічні ознаки:

      – тахікардія, пульс ниткоподібний;

      – АТ спочатку нормально потім гпотензія;

      – час капілярної заправки становить більше 2-х секунд;

      – тахіпное (пришвидшене дихання);

      – ціаноз, шкіра мармурова;

      – ажітація або сонливість;

      – холодні кінцівки, бліді або теплі, червоні.

      Різновиди шоку:

      – кардіогенний шок: інфаркт міокарда, аритмії, захворювання клапанів;

      – гіповолемічний