Найманець. Сергій Залевський

Круном особисто оглянуть ці приміщення.

      Але спочатку потрібно отримати код доступу до бортового мозку, і оцінити міру ушкоджень транспортника – Юлі кудись вдало потрапила, так що зараз корабель не рухався, хоча система життєзабезпечення працювала справно – атмосфера і гравітація були в межах норми. Поки жовтошкірий організм відходив від дії паралізатора, технолог сходив подивитися на те місце, де зяяла діра від попадання головного калібру «Фарді» – фахівець хотів приблизно оцінити масштабність руйнувань і шанси на запуск рухових систем корабля. Все-таки, якщо він зможе відновити хід цьому монстрику, то це диво інженерної думки місцевих геніїв змогло б саме дістатися до того місця, де його можна буде продати і частково покрити збитки від втрати москітної групи носія.

      Перероблений транспорт п'ятого покоління «Шоги-су» міг потягнути на сімдесят-вісімдесят мільйонів кредитів, а при удачі і більше. Технолог підрахував, що зараз цей літаючий монстр був чимось середнім між легким і середнім носієм за стандартами Співдружності: більше двадцяти п'яти москітів на льотних палубах, але менше ста. Хоча кінцева відсутність зовнішнього озброєння псувала усю картину – неповноцінна переробка, іпать. Думаючи в такому напрямі, наш герой добрався, нарешті, до пробоїни: курсова гармата «Фарді» проплавило собі тунель всередину корпусу на пару десятків метрів – все-таки це звичайний транспорт, а не бойовий корабель – з бронею тут кисло.

      Огляд ушкоджень на перший погляд був багатообіцяючим: до бронекапсули з реакторною групою Юлі не добралася, але розподільний модуль, що відповідає за зв'язок ШМ з руховим відсіком, був знищений. Макс плекав надію, що він знайде на цьому кораблі необхідні матеріали і запчастини для відновлення виконавчої лінії – увесь модуль повернути до життя навряд чи вийде, але змусити корабель розганятися і стрибати він, швидше за все, зможе. Склавши собі, таким чином, загальне уявлення про стан справ, землянин став рухатися назад в рубку, оскільки отримав повідомлення від Круна про те, що місцевий капітан починає оживати.

      – Гутен морген – привітав він головного пірата, увійшовши до рубки.

      Самурай і найманець, що стояв поряд з ним, здивовано подивилися на фахівця – німецької мови тут ніхто не знав, швидше за все, тому повторив те ж на інтері.

      – Код до ШМ, э… як тебе там…? – питально подивився наш герой на спантеличеного полоненого.

      – Сунь-чо Фчай – відповів той.

      – Що??? Сам туди щось засунь! – вигукнув технолог і приклався черевиком скафа до грудини головного гоп-стопера цього корабля. Код давай, бібізяна! – Крун, що стояв поряд, з нерозумінням і здивуванням подивився на свого партнера.

      – Чого потрібно засунути, я не зрозумів?

      – Я сам не зрозумів. Коротше, не бери в голову, партнер, це я так, до слова припало. А ти чого завис Щось-Фсунь? Код давай, говорю – або ти хочеш обговорити це питання з різаком дроїда?

      При цих словах місцевий