Найманець. Сергій Залевський

Але з часом, ця традиція трохи забулася, і сучасні ватники і ватниці (що цікаво!) охоче їх носять із звичайним кольором обличчя,… щоправда, він у них буває дуже рідкісно.

      Роздуми Сунь-чо Фчая перервав черговий зв'язківець:

      – Зареєстрований вихід із стрибка невідомого корабля, сканую простір.

      – Давай ідентифікацію, відчуваю, це наша здобич до нас летить.

      – Підтвердження: легкий носій «Фарді-624», реєструю опромінення обшивки – вони нас бачать, бос.

      – Атакуємо сходу. Пілот – зближення на мінімальну дистанцію, перша хвиля – старт – помацайте наших гостей. Друга хвиля – старт через три хвилини після першої, далі працюємо по стандартному плану – пора цим зухвалим бриларцям пояснити, хто в цій дірі головний.

      У локальній мережі лунали різні крики і гасла, якими команда надихала сама себе. Як завжди, трійця ватників відрізнилася своєю оригінальністю, прокричавши щось подібне до: «Погнали коней, або погнали міських коней – якось так». Капітан найманців вирішив, що потрібно трохи вивчити національні традиції Рушкостана, щоб краще розуміти своїх підлеглих, про що поставив собі нагадування у своїй нейромережі.

      – Штатний вихід із стрибка, система 07-СБ-012к, реєструю опромінення обшивки,…сканую,…ідентифікація – середній транспорт проекту «Шоги-су», п'яте покоління, директорат Корит.

      – А ось і наші друзі – недобре посміхнувся Крун – як я і припускав. Висить прямо по вектору розгону – не проскочимо, доведеться приймати бій.

      – Зміна тактичної обстановки – знову вліз в розмову бортовий мозок – ціль нарощує прискорення в нашу сторону. Випуск малих бортів,…ідентифікація успішна – легкий КВП «Тувис-Б5», десять одиниць.

      – Ось тобі і здрастуйте – прокоментував почуте Макс і став вивчати тактичну схему: десять маленьких червоних точок і одна велика рухалися прямо до них. Юлі, дівчинка, приймай вахту, я пішов в «Фортер» – зараз кожен пілот на рахунку.

      Дівчина обійняла і поцілувала свого чоловіка, потім уляглася в пілотський ложемент і поглянула на капітана, неначе запитувала подальших інструкцій. І капітан виправдав її очікування:

      – Пілот, зближення з супротивником на дистанцію поразки курсовими гарматами. Увага екіпажу – нас атакує носій вузькооких – схема роботи – захист базового корабля.

      Легкі і важкі кораблі бортової ескадрильї упевнено вибудовували захисний ордер біля свого носія – цей варіант дій був основним їх тренувальним боєм по дорозі сюди – його відпрацьовували на усіх проміжних зупинках. Усі пілоти були зібрані і зосереджені – вони розуміли, що їх чекає важкий бій – двократна перевага супротивника налаштовувала усіх на тривалу сутичку.

      Зайнявши місце пілота у своєму шахтарі, наш герой упіймав себе на думці, що він навіть радий тому, що зараз відбувається – одноманітність декількох місяців його натомила так само, як і усю команду. Вивів кораблик в космос і звернувся до Круна:

      – Капітан, познач