Кредо (збірник). Шарлотта Робесп’єр

своїм знайомим дамам, що дуже гарно нас прийняли і ґречно приділяли нам увагу впродовж трьох днів, які ми у них пробули. Мій брат і Рікор потоваришували з цим молодим лікарем і дізналися від нього, що того було обрано до нового Конвенту, який буде скликано в місті Бурж [Це був жирондист Ґаде, хто запропонував скликати новий Конвент, який мали утворити з заступників членів Національного конвенту і який мав зібратися в місті Бурж. Падіння жирондистів перешкодило здійсненню цих зловісних намірів. – Л.].

      Коли він узнав, що ці збори мають контрреволюційну мету і що жирондисти скликають їх від відчаю, не маючи інших можливостей для боротьби з монтаньярами, він оголосив, що ніколи не братиме у них участі і намагатиметься переконати своїх друзів змінити свою помилкову думку стосовно «Гори», яку він досі і сам поділяв.

      Молодий лікар, ім’я якого я, на жаль, не пригадую, привів двох членів Конвенту до місцевого політичного клубу, де їх прийняли із захопленням. Вони виголошували промови, які супроводжувалися рясними оплесками.

      У Со ми пробули три дні, після чого повернулися до Маноска. Нас супроводжували двадцятеро чи тридцятеро патріотів; двоє вояків, що постійно залишалися з нами, рушили до міста скоріше, щоб оголосити там, що ми повертаємось у супроводі шести тисяч солдат. Ця безневинна брехня була необхідною, щоб приборкати контрреволюційний запал мешканців Маноска.

      Примітки

      1

      Л. – Альбер Лапонере, республіканець і полум’яний шанувальник Максиміліана Робесп’єра. Саме він переконав Шарлотту Робесп’єр написати спогади про її братів Максиміліана і Оґюстена, вождів Великої французької революції. Пізіше він написав статтю «Люди-принципи» (див. «Додаток 2, с. 186») – передмову до цих спогадів, які помістив як додаток до виданої ним збірки творів Максиміліана Робесп’єра. У тексті «Спогадів…» і далі містяться його примітки.