Фет-Фрумос і сонце та інші балканські казки. Народна творчість

жодного шматочка хліба не з’явилося на ній.

      – Нічого не вдієш, – пробурмотів хлопець, – доведеться знову шукати вітра!

      Ішов, ішов хлопець, і от знову стоїть перед вітром.

      – Добридень! – привітався він.

      – Доброго здоров’я! – одказав вітер. – Із чим прийшов цього разу?

      – Віддай мені борошно, бо твоя скатертина не дає їжі!

      – Борошна не маю, але на тобі чавунок. Коли скажеш йому: «Чавунку, дай-но мені грошей!» – він одразу й дасть їх.

      Хлопець подякував за чавунок, попрощався з вітром та й пішов додому. Увечері знов зайшов до корчми переночувати. А там надумав випробувати чавунок і мовив:

      – Чавунку, дай-но мені грошей!

      І вмить виросла перед ним купа грошей. Хлопець зрадів і ліг спати. А вночі корчмар із дружиною підмінили чавунок. Рано-вранці хлопець пішов собі далі, бо дуже поспішав до матусі. Ледве став він на поріг і гукає:

      – Мамо, мамо, ось тобі чавунок, що дає гроші!

      – Ну ж бо, подивімось! – мовила мати.

      – Чавунку, дай-но мені грошей! – сказав хлопець. Але ані гроша не впало перед ним.

      – Знову доведеться шукати вітра! – зажурився хлопець.

      Вирушив він і через два дні став перед вітром.

      – Забери свій чавунок, віддай мені борошно! – вигукнув хлопець.

      – Не гнівайся, хлопче! – відказав йому вітер. – Ось тобі кийок, і коли накажеш йому: «Бий, кийок!» – він нікого не пожаліє.

      Хлопець подякував за кийок і рушив назад. Увечері знов зайшов до корчми. Раптом подумав він, чи не тут забрали в нього скатертину та чавунок. Повечеряв і ліг, удаючи, що спить. А корчмар, побачивши в руках у хлопця кийок, подумав, що й то, мабуть, якась чарівна річ, і вирішив викрасти його.

      Нищечком підійшов до хлопця і вже хотів поміняти кийок. А хлопець не спав, побачив таке і гукнув:

      – Бий, кийок!

      І почав кийок молотити лихого корчмаря. Той – тікати, але кийок усюди наздоганяв його. Нещадно бив кийок, живого місця не залишив. Корчмар бачить, що непереливки, та й кричить:

      – Усе тобі віддам: і скатертину, і чавунок, тільки забери кийок!

      Звелів хлопець кийкові зупинитися. Корчмар віддав йому скатертину та чавунок. Хлопець узяв своє добро і веселий рушив додому.

      Виноградар і змія

      Болгарська казка

      Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока й поставив біля каміння, а сам став неподалік – хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молока і опустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.

      Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що годував її молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих: краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати змію».

      Отаке