Стань сильнішим. Брене Браун

Підводься!»

      Наші «доленосні падіння» можуть бути значними, як-от звільнення чи виявлення зради, або незначними – наприклад, дитина збрехала про свої оцінки чи ми зазнали розчарування на роботі. При слові «арена» ми завжди уявляємо собі щось велике, але ареною є кожна мить або місце, де ми ризикнули показати себе і бути побаченими. Ризикнути показатися невмілим і нерозумним під час нового уроку – це арена. Управління колективом на роботі – це арена. Складні миті виховання також виштовхують нас на арену. Закоханість – це, безумовно, арена.

      Почавши міркувати про це дослідження, я проаналізувала дані і запитала себе: «Що відбувається, коли ми лежимо ниць? Що відбувається цієї миті? Що спільного у людей, які змогли успішно зіп’ястися на ноги і знайшли відвагу для нової спроби? Який на вигляд процес підйому?»

      Я не мала певності, що сповільнення часу допоможе мені роздивитися цей процес у деталях, але мене надихнув серіал «Шерлок» і я вирішила спробувати. На початку 2014 року я загрузла в даних, і моя впевненість почала танути. Також я щойно виходила з важкого періоду, провівши більшу частину запланованої відпустки в боротьбі з вірусом, що ураганом пронісся по Г’юстону. Одного лютневого вечора я вмостилася на дивані разом із дочкою Еллен, щоб подивитися найновішу серію шедеврального «Шерлока» з Бенедиктом Камбербетчем і Мартіном Фріманом.[5] (Я велика прихильниця цього серіалу.)

      У третьому сезоні є епізод, коли Шерлока ранять. Не хвилюйтеся, я не розповідатиму, хто або як, але… Ого, я цього не чекала. Коли в нього поцілили, час зупиняється. Замість того щоб негайно впасти, Шерлок потрапляє в свій власний «палац пам’яті» – це божевільний когнітивний простір, у якому він витягає з картотеки мозку спогади, наче схеми транспортних маршрутів, і виявляє незбагненні зв’язки між випадковими фактами. Упродовж наступних десяти хвилин в його голові виникають різноманітні персонажі, кожен з яких є експертом у своїй галузі знань і підказує йому найкращий спосіб залишитися в живих.

      Першою з’являється патологоанатом, до нестями закохана в Шерлока. Вона підбадьорює Шерлока, який здається цілком приголомшеним своєю нездатністю зрозуміти, що відбувається. Вона питає: «Не так, як у фільмах, Шерлоку?» За допомогою криміналіста зі Скотленд-Ярда і грізного на вигляд брата Шерлока вона пояснює, як саме він повинен впасти, як діє шок і що він може зробити, щоб не знепритомніти. Усі троє попереджають його про біль і про те, чого він може очікувати далі. Те, що триває в житті, ймовірно, близько трьох секунд, на екрані триває більше десяти хвилин. Я визнала сценарій геніальним, і це надихнуло мене продовжити свій власний проект уповільнення часу.

      Працюючи над цією книжкою, я ставила собі за мету уповільнити процес падіння і підйому: показати усі варіанти, які розгортаються перед нами в ці моменти дискомфорту і болю, а також дослідити наслідки наших дій. Як і в інших своїх книжках, аби розкрити свої знахідки, я використовую дослідження й оповідки. Єдина відмінність

5

Masterpiece’s Sherlock: Moffat, S. (2014). «His Last Vow,» Sherlock, третій сезон, епізод 3, BBC Home Entertainment.