Таємнича історія Біллі Міллігана. Деніел Кіз

Читать онлайн.
Название Таємнича історія Біллі Міллігана
Автор произведения Деніел Кіз
Жанр Зарубежная образовательная литература
Серия
Издательство Зарубежная образовательная литература
Год выпуска 1982
isbn 978-617-12-1596-2, 9786171215955



Скачать книгу

потрапить їм до рук, вона негайно піде у друк. Адвокат почухав люлькою бороду і взяв слухавку, плануючи зателефонувати додому і попередити дружину, що запізниться на вечерю.

      – Гей, – пролунало з дверей кабінету, – ти зараз схожий на ведмедя, котрого заскочили на тому, що він увіпхав носа до вулика.

      Швайкарт підвів голову і побачив усміхнене обличчя Джуді Стівенсон.

      – Он як? – прогуркотів, кладучи слухавку і всміхаючись у відповідь. – А вгадай-но, хто нещодавно попросив, щоб ти захищала його в суді?

      Дівчина відкинула довге чорняве волосся з обличчя, відкривши родимку на лівій вилиці. Її карі очі дивилися на колегу запитально.

      Той підсунув до неї газету, тицьнувши пальцем у знімок і назву передовиці, і тісний кабінетик сповнився його гортанним сміхом.

      – Процедура впізнання відбудеться в понеділок. Мілліган просив, щоб його адвокатом була жінка. Отже, саме тобі дістається Університетський ґвалтівник.

(4)

      Коли у понеділок, 31 жовтня, Джуді Стівенсон прибула до поліцейського відділку, годинник показував за чверть десяту ранку. Міллігана завели до приміщення, і вона побачила, який розпачливий і нажаханий вигляд він має.

      – Я з офісу громадського захисту, – пояснила Джуді. – Ґері Швайкарт казав, що ти просив жінку-адвоката, тож я представлятиму твої інтереси в парі з ним. А тепер спробуй заспокоїтися. Ти маєш такий вигляд, ніби зараз геть розклеїшся.

      – У п’ятницю мій наглядовий офіцер з програми умовного звільнення приніс мені оце. – І Мілліган простягнув адвокату складений аркуш.

      Вона розгорнула папірець і виявила, що це ордер, виданий Комітетом з питань умовно-дострокового звільнення. В ордері йшлося про необхідність утримувати Міллігана під вартою й повідомити його про те, що у в’язниці округу Франклін буде проведено попереднє слухання щодо порушення ним правил умовного звільнення. Джуді Стівенсон усвідомила: оскільки при затриманні Міллігана поліція знайшла в будинку зброю, його умовно-дострокове звільнення можуть скасувати і хлопця негайно запроторять назад до в’язниці міста Лебанон, що поблизу Цинциннаті, де йому й доведеться очікувати на суд.

      – Слухання відбудеться аж наступної середи, – сказала вона. – Ми з’ясуємо, чи можна зробити так, аби тебе нікуди не переводили. Я б воліла, щоби ти залишався в Колумбусі, де у нас зі Швайкартом буде змога з тобою спілкуватися.

      – Я не хочу знову потрапити до Лебанона.

      – Ну ж бо, не варто так хвилюватися.

      – Я не пам’ятаю, як накоїв усе те, в чому мене звинувачують.

      – Ми поговоримо про це пізніше. А зараз тобі лише треба постояти на ось тому підвищенні. Впораєшся?

      – Гадаю, так.

      – Зачеши волосся назад, аби твоє обличчя було добре видно.

      Офіцер поліції підвів його до помосту, на якому вже вишикувалися інші чоловіки. Міллігана поставили другим у ряду.

      Для впізнання було запрошено чотирьох осіб. Донну Вест, медсестричку, яка ідентифікувала Міллігана за