Название | Квіти для Елджернона |
---|---|
Автор произведения | Деніел Кіз |
Жанр | Зарубежная классика |
Серия | |
Издательство | Зарубежная классика |
Год выпуска | 1966 |
isbn | 978-966-14-8449-7,978-966-14-8452-7,978-966-14-8332-2 |
Вона потиснула мені руку і сказала я рада познайомитися з вами містере Гордон. Я буду вашою вчителькою. Мене звуть міс Кінніан. Тож там я й навчився чітати й саме так я познайомився з міс Кінніан.
Думати й спогадувати важко і я більше не можу нормально спати. Цей телевізір балакає надто гучно.
27 берізня
Тепер коли мені почали снитися сни і я почав дещо спогадувати, професорь Нявмур каже я повинен відбути кілька тирапівтичних сесій із дохторьом Штраусом. Він мені пояснив що тирапівтична сесія передбачає коли ти почуваєш себе погано ти розмовляєш шоб почуватися краще. Я сказав йому шо не почуваю сибе зле й багато розмовляю протягом дня то навішо мені ходити на тирапію але він розгнівався і сказав шо мені треба ходити так чи інак. Під час цієї тирапії я лежу на канапі а дохторь Штраус сидить у кріслі біля мене і я говорю про все шо спадає мені на думку. Протягом трівалого часу я нічого не говорив бо не міг нічого вигадати. Потім розповів йому про пикарню і про те шо там виготовляють. Але це дурне шо я повинен приходити в його кабінет лягати на кушетку й балакати бо я все одно описую все це у своїх звітах і він може їх прочітати. Тому сьогодні я приніс свій звіт із собою і сказав йому шоб він його прочітав а я тим часом подрімаю на кушетці. Я був дуже стомлений бо цей телевізір не давав мені заснути всю ніч але він сказав мені ні сьогодні в нас так не вийде. Я повинен говорити. Отож я почав говорити, але все одно заснув на кушетці десь посередині нашого сеансу.
28 берізня
У мени разболілася галова й цього разу не через телевізір. Дохторь Штраус показав мені як зробити звук дуже тихим тож тепер я можу спати. Я нічого не чую. І я досі не розумію про шо він каже. Кілька разів я голосно вмикав його вранці аби довідатися, чого я навчівся до того як заснув і поки спав але я навіть не зрозумів тих слів які вилітали з нього. Можливо то була інша мова абощо. Але все ж таки це звучало по-американському. Але мій телевізір чи не телевізір говорив надто швидко.
Я запитав дохторя Штрауса, яка для мене користь бути умним уві сні якшо я хочу бути умним тоді коли я не сплю. Він сказав це одне й те саме і я маю два розуми. Існує підсвідомість і свідомість (так пишуться ці слова) і одна не каже другій шо вона робить. Вони навіть не розмовляють одна з одною. Тому я й сплю. І боже якими дурними були мої сни. Гай-гай. Це мій телевізір який не є телевізіром мені їх навіює. Наче давні прадавні фільми.
Я забув запитати в дохторя Штрауса чи це тільки я чи й інші людські тіла мають два розуми. (Я зазирнув у словник який залишив мені дохторь Штраус. Підсвідомий прикм. Характеризує розумові операції шо не присутні у свідомості як наприклад підсвідомий конфлікт бажань.) Там написано й більше але я досі не знаю шо воно означає. Це не вельми добре пояснення для таких тупих людей як я.
Проте галова в мене болить від випивки. Джо Карп і Френк Рейлі запросили мене