Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах. Петер Енґлунд

не надходили накази і відомості. Звісно, на рівні армії та корпусу було бездротове радіо, але його використовували не завжди, а коли все-таки використовували, то часто-густо передавали важливі накази еп clair, навіть не зашифровуючи їх. Цим негайно скористалася німецька радіорозвідка в Кенігсберзі, якою, до речі, керував доцент класичної філології.

      16

      Справді, фронти російської армії були в той час самостійними одиницями, зі своїми резервами, потягами, забезпеченням і метою, тому неможливо уявити раптове перекидання ресурсів, принаймні до того часу, поки російські генерали не припинять ревно стежити за суворим розмежуванням сфер своїх повноважень.

      17

      Щось на кшталт військового інженера, завданням якого було будівництво укріплень, а також мінування і розмінування доріг.

      18

      Вони голослівно стверджували: розправа відбулася тому, що пожежа сигналізувала німцям про присутність у містечку російських військ.

      19

      Причина зрозуміла. Армії пересувалися згідно з ретельно розробленим і неймовірно складним графіком, де однією з передумов цих надскладних розрахунків сотень тисяч відправлень та прибуттів була швидкість руху, принципово незмінна і за необхідності мала. Дехто стверджував, що під час руху потяга можна було встигнути нарвати квітів біля залізничного насипу, але це здається перебільшенням. Хоча напевно хтось намагався і нарвати квітів також.

      20

      У той час Росія в межах масштабної програми військової модернізації облаштовувала дороги і залізниці. Насамперед будівництво залізниць у російській Польщі дуже налякало німецький Генштаб. Що швидше можна зібрати армію й висунути її проти ворога, то більше шансів на перемогу. Це аксіома. Німецький план Шліффена – який узагалі-то і планом не був, а був просто пам’ятною запискою від 1905 року, що фіксувала стан справ після розгрому Росії Японією, – ґрунтувався на тому, що росіяни не встигнуть почати діяти, перш ніж будуть переможені французи. І важливим чинником у цих прогнозах були залізниці. Ще 1910 року російська армія могла використовувати всього 250 складів для проведення мобілізації, – для порівняння можна згадати транспортну мережу в районі Кельна: 700 потягів на той же період часу. Російська програма модернізації передбачала збільшення кількості потягів і перенесення їх розвантаження ближче до німецького кордону.

      21

      Підраховано, що зі 150 тисяч чоловік його армії загинуло лише близько 10 тисяч, а особиста доля Самсонова довго залишалася невідомою, але, швидше за все, він наклав на себе руки.

      22

      Дивізія Літтауера мала приєднатися до нової 10-ї армії, яка прикривала лівий фланг армії Ренненкампфа, після того як 2-га армія Самсонова припинила існування; однак німці виявилися спритнішими. Вони вже прямували до горезвісного лівого флангу, через важкопрохідні місця навколо Мазурських озер, через перешийок близ Відміннена. У самому кінці цього лівого флангу стоїть ескадрон Літтауера, тому можна сказати, що він займає лівий фланг лівого флангу Ренненкампфа.

      23

      Це