Операція «Вишиванка». Сергій Батурин

уже хто-хто, а вона точно не ображається, – усвідомив крах комсомольської кар'єри хлопець. – От вона-то напевно не скаржилася!

      – Якби ще й вона поскаржилася, – вагомо заявив старший товариш, – ми б тебе – на парткомісію та з партії геть, з роботи б зняли і під суд віддали! А так, з урахуванням старих заслуг, йди-но ти на всі чотири сторони по-доброму, поки сторгача із занесенням не вліпили.

      – І куди ж мені йти? – розгубився молодий.

      – Ну, он хоч і до районної газети заввідділу сільського господарства, – озвучив давно прорахований варіант комуніст. Його і самого пригнічувала незручність ситуації, але зам'яти справу він боявся, тому що сигнал надійшов з районного КДБ.

      Перейшовши на роботу до редакції, Стас незабаром отримав листа з НДР в конверті з явними слідами повторного заклеювання. Хайке писала, що кохає, що обдумала його пропозицію і згодна вийти за нього заміж. Коли він їй це запропонував, новоспечений журналіст не пам'ятав. Але не сама ж вона це вигадала… «Отакої, прийшов би лист днів на три раніше…, – з гіркотою подумав Стас. – З таким-то листом ніяка парткомісії не страшна. Так любов у нас. Інтернаціональна. Одружитися хочемо. Ось і лист від нареченої – не бажаєте почитати? Бо у нас від партії секретів нема!» Він не здогадувався, що послання це якраз три дні пролежало там, де його вдруге невдало заклеїли і звідки був сигнал. «От і добре, – вирішив раптом він. – Одружуся з Хайке та поїду жити до Німеччини, дарма, що Східна…»