Інформатика. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

      Одна з перших радянських серійних ЕОМ

      У 1950 році на замовлення ВПС США створено один із перших комп’ютерів під графою «лише для військових» – SAGE (Semi Automatic Groun Enviroment). Він складав і обробляв інформацію з радіолокаційних станцій.

      У першій половині XIX століття французький фізик Анре Марі Ампер вирішив створити єдину класифікацію всіх наук, які існували на той час, та наук гіпотетичних (які, на його думку, повинні були існувати). Він припустив, що мала існувати наука, яка буде займатися вивченням мистецтва управління. Ампер не мав на увазі управління технічними засобами, їх на той час ще не було, він мав на увазі управління людьми, суспільством. Ампер дав назву цій науці – кібернетика. (грец. kybernetike – вправний в управлінні, у Стародавній Греції цього титулу удостоювалися кращі майстри управління бойовими колісницями).

      Того ж року Екерт та Мочлі представляють комп’ютер UNIVAC (Universal Automatic Computer).

      У Києві в 1951 році почала функціонувати ЕОМ МЕЛМ (за деякими даними, у 1950 році). Вона мала близько 6 000 ламп і виконувала 100 000 операцій на секунду.

      На початку 1952 року до дослідницької експлуатації допущена мала обчислювальна машина М-1. Розробив її Ісаак Семенович Брук. Вона мала 730 електронних ламп, рулонний телетайп, уперше була використана двохадресна система вказівок. Продуктивність 15–20 операцій на секунду.

      Машина Лебедева

      У 1951 році фірма IBM представила модель IBM 701 EDPM – свій перший серійний комп’ютер із програмою, яка зберігалася.

      1953 року корпорацією Ramington-Rand для комп’ютера ENIAC розроблено першу швидкісну друкарку. З’явився перший накопичувач на магнітній стрічці – пристрій IBM 726. У квітні здано до експлуатації найшвидшу в Європі ЕОМ БЕЛМ (С.О. Лебедєв). Її швидкодія була близько 8 000 операцій на секунду. Проектна швидкість обчислень (10 000 операцій на секунду) була отримана пізніше. Десь у той же час СКБ-245 випустив лампову ЕОМ «Стріла». Її швидкодія дорівнювала 2 000 операцій на секунду (Ю. Я. Базилевський, Б. І. Рамєєв). Це перша радянська серійна машина. Їх було випущено 7 штук. У тому ж місяці команда І.С. Брука здає в експлуатацію машину М-2. Швидкодія – 2 000 операцій на секунду. Серійно не випускалися. Примірник працював 15 років у Енергетичному інституті АН СРСР. Для вводу даних використовувалися електромеханічні та фотоелектричні пристрої перфовводу. Вихідним пристроєм служив рулонний телеграфний телетайп. Постійна пам’ять – магнітний барабан на 512чисел.

      У 1953 році створено відділення прикладної математики (ВПМ) у МІАН, перетворене потім в Інститут прикладної математики (ІПМ) АН СРСР. Директор – М. В. Келдиш. У ВПМ створено відділ програмування (кер. А. А. Ляпунов, потім М. Р. Шура-Бура).

      1954 року в СРСР під керівництвом М. Р. Шури-Бури розроблено програмну систему розрахунку термоядерних вибухів на ЕОМ «Стріла».

      У 1955 році IBM оголосила про появу першої комерційної ЕОМ з апаратною підтримкою арифметики з плаваючою комою.

      1957. Джон Бекус та його колеги з ІВМ створюють процедурну мову програмування високого рівня FORTRAN (FORmula TRANslation).

      1958. У Texas Instruments та Fairchild Semiconductor незалежно одне від одного винаходять інтегральну схему. В СРСР (у Московському університеті) створено першу ЕОМ, що працювала