Країни світу. Європа. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

програми суворої економії ресурсів. Така економічна політика властива для країни й зараз.

      Природа Бельгії сприяє її економічному добробуту. Більшість території держави розташована на низькому плато та прибережних рівнинах. Тільки на півдні країни знаходяться невисокі гори Арденни, що складаються з вапняків та піщаників. Але навіть і вони внаслідок тривалої ерозії мають досить вирівняні вершини. Найвищою серед цих гір є Ботранж заввишки всього 694 метри. У Бельгії багато повноводних річок, більшість з яких повільно несе свої води через центральне плато до моря. Найвідомішими з них є судноплавні Маас та Шельда.

      Клімат Бельгії можна віднести до морського. Протягом року переважають помірні температури. 245–285 днів на рік взагалі не буває морозів. А середні зимові температури складають не нижче -3 °C. Влітку ж температура дуже рідко піднімається вище +25 °C. Тут випадає багато опадів: до 800 – 1000 мм на рік, а в Арденнах навіть до 1400 мм на рік. Сонячні дні зазвичай бувають у квітні та вересні.

      У Бельгії проживає понад 11 млн громадян. Густота населення тут вважається однією з найвищих у Європі. Вона сягає 331 чоловіка на 1 км². Понад 95 % населення мешкає у містах, серед яких найкрупнішими вважаються Брюссель, Антверпен, Льєж та інші. Корінне населення Бельгії складають фламандці та валлони. Перші живуть на півночі країни, мають світле волосся і зовні схожі на нідерландців. А другі мешкають здебільшого на півдні і нагадують французів. Фламандців зараз більше, ніж валлонів. Їхня питома вага у складі населення досягає 58 %, у той час як валлони налічують лише 32,5 %. На жаль, між цими двома дуже не схожими між собою народами з моменту набуття незалежності тривають постійні суперечки, які навіть загрожують цілісності держави. У перші роки існування королівства державною мовою зробили французьку, якою розмовляють валлони. Довгий час фламандці вимагали зробити державною і їхню мову, яка є одним із різновидів нідерландської. У 1962 і 1963 рр. була встановлена чітка лінгвістична межа між регіонами країни. Навіть університети були поділені на франкомовні і фламандськомовні. Уряд створив окремі фламандські та валлонські міністерства освіти, культури та економічного розвитку. Втім, час від часу то з одного, то з іншого боку виникають спалахи незадоволення. Навіть зараз лише один з десяти бельгійців знає обидві мови.

      Довгий час фламандська мова мала численну кількість діалектів. Бувало, що жителі сусідніх селищ погано розуміли одне одного. Але з часом фламандці виробили єдину літературну мову, близьку до нідерландської. Тому в 1973 р. Фламандська рада з культури прийняла рішення офіційно називати фламандську мову нідерландською.

      Французька мова в Бельгії розповсюджена на півдні країни, в провінціях Ено, Намюр, Льєж та Люксембург, а фламандська – в Західній і Східній Фландрії, Антверпені та Лімбурзі. Центральна провінція Брабант є двомовною, хоча французька переважає. Внаслідок цього з квітня 1993 р. за мовною ознакою все королівство було перетворене