Етикет. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

завдати клопоту або образи господарю будинку, то повинен:

      • Заздалегідь довідатися про розпорядок дня друга, щоб своїм приходом не зіпсувати йому день, не порушити його плани, а також не приходити до нього додому раніш, ніж він повернеться з роботи. Однак у разі, якщо зустріч повинна відбутися в будинку близьких родичів, можна прийти заздалегідь і дочекатися господаря.

      • Необхідно обов’язково попередити господаря про те, що ви збираєтесь йти, і не залишати будинку до приходу хазяїна.

      • Небажано затримуватися в гостях більше трьох днів, аби не завдавати зайвого клопоту господарям будинку. У хадисі сказано: «Гостинність триває три дні. Усе, що зверх цього, є актом милостині». Арабське прислів’я повідомляє: «Першого дня – гість, на другий день – халепа, а на третій день – чума». Однак у гостя є право залишитися, якщо хазяїн побажає, щоб він залишався більше трьох днів.

      Етична система японців включає концепцію «амае», що стверджує принцип підпорядкування, залежності від батьків. Вона, однак, поширюється тільки на обмежене коло осіб, що включає родичів. У стосунках зі знайомими головними принципами для японця будуть стриманість і передбачливість. До чужого ж японець ставиться цілком байдуже доти, поки він не вторгається в його світ. Це стосується і незнайомих японців, і іноземців. Таким чином, японець використовує ту чи іншу модель поведінки залежно від того, з ким має справу.

      В Японії іноземців називають «гайдзін». Це слово означає людину, від якої не доводиться чекати суворого дотримання національних традицій. Проте слід знати кілька правил, аби не дістати образливого прізвиська «бака гайдзін», тобто «дурний іноземець». По-перше, ні в якому разі не слід наступати і тим більше стояти у взутті на солом’яних матах – татамі. Це вважається святотатством. Взуття треба залишати в передпокої, рівень підлоги якої на 10–20 см нижчий, ніж в інших приміщеннях. По-друге, не можна потискувати японцю руку, якщо тільки він сам цього не побажає. Рукостискання тут заміняють уклони (руки притиснуті до боків, спина згинається в попереку). Існує три види уклонів, що розрізняються за тривалістю: легкий – триває близько однієї секунди, ординарний (церемоніальний) – дві-три секунди і сайкерей – найповільніший і найважливіший, ним виражають повну повагу, наприклад, перед вівтарем у храмі або перед національним прапором. Повертати уклони потрібно з тією ж тривалістю і шанобливістю. Під час уклону заведено дивитися на підлогу. Прямий погляд у цій країні розцінюється як ознака агресії. Розмовляючи з японкою, можна помітити, що вона весь час посміхатиметься, навіть коли тема розмови сумна. Звичаї зобов’язують японських жінок поводитися так за будь-яких обставин. Обмінюючись думками з японцем будь-якого віку і рангу, неввічливо насуплюватися і демонструвати поганий настрій. Японці дуже високо цінують вміння приховувати свої справжні почуття, і якщо ви цього не вмієте, то до вас будуть ставитися як до людини зі слабким характером.