Що ховається у сутінках. Антология

і розсміявся через абсурдність цих слів.

      – Сьогодні вранці у мене випав зуб, – повідомив Тимлін. – У моєму віці це може нічого й не означати, але…

      – Кров в унітазі бачив?

      Тимлін – видатний професор, який до минулого року вів у Принстоні семінар з американської історії, – розповів, що це одна з перших ознак сильного радіаційного ураження, а про це він знав набагато більше за Робінсона. Робінсон знав лише те, що його дружина і дочка були в Бостоні, коли запеклі мирні переговори в Женеві закінчилися ядерним спалахом п’ятого червня, і залишалися в Бостоні наступного дня, коли світ убив себе. Майже все східне узбережжя, від Гартфорда до Маямі, тепер перетворилося на обгорілий жужіль.

      – Не збираюся про це говорити, – сказав Тимлін. – Ось твій собака йде, краще перевір його лапи, він трохи кульгає. Схоже, щось із задньою лівою.

      Але в жодній з лап Ґендальфа вони не знайшли колючок, і цього разу, коли Тимлін обережно потягнув за шерсть, на задній частині виліз жмут. Ґендальф, схоже, цього навіть не відчув.

      – Це недобре, – промовив Тимлін.

      – Може, короста? – припустив Робінсон. – Чи це в нього від стресу. Ну, знаєш, собаки, буває, втрачають шерсть від стресу.

      – Можливо. – Тимлін дивився на захід, через озеро. – Сьогодні буде гарний захід сонця. Зрозуміло, зараз вони всі красиві. Як було, коли в 1883-му вибухнув Кракатау. Тільки зараз це було немов десять тисяч Кракатау. – Він нахилився і погладив Ґендальфа по голові.

      – Індія і Пакистан, – сказав Робінсон.

      Тимлін випростався.

      – Так. Але потім і всі інші мали підключитися, правильно? Навіть у чеченців їх було декілька, які вони привезли до Москви у вантажівках. Неначе світ навмисне забув, скільки країн – і угруповань, цих клятих угруповань – мали ці штуки.

      – Або на що ці штуки здатні, – додав Робінсон.

      Тимлін кивнув.

      – І це теж. Ми надто переймалися межами заборгованості, а наші друзі за океаном думали тільки про заборону дитячих конкурсів краси та підтримку курсу євро.

      – Ти впевнений, що в Канаді так само брудно, як у Штатах?

      – Я гадаю, зважаючи як вимірювати. Вермонт менш забруднений, ніж північ Нью-Йорка, а Канада, можливо, менш забруднена, ніж Вермонт. Але і вона забруднена також. Плюс більшість людей, які туди поїхали, уже хворі. Хворі до смерті, перефразовуючи К’єркегора. Ще пива?

      – Я краще піду. – Робінсон підвівся. – Ходімо, Ґендальфе. Час спалити пару калорій.

      – Завтра побачимось?

      – Можливо, ближче до вечора. Мені зранку потрібно з’їздити в одне місце.

      – Можна дізнатися куди?

      – У Беннінгтон. Поки в машині ще є бензин, щоб з’їздити туди і назад.

      Тимлін повів бровами.

      – Подивимося, може, я знайду акумулятор для мотоцикла.

      Ґендальф сам зміг дійти до Повороту Мерця, хоча кульгавість постійно посилювалася. Коли вони дісталися цього місця, він просто сів, наче вирішив подивитися на киплячий захід, що відбивався в озері,