На дні. Іван Франко

      IV

      — А отсей жидик, — сказав дід по хвилевій мовчанці, вказуючи ногою на сплячого на його ліжку чорноголового хлопака, — то таки тутешній. Се, бачу, з тих «кішінькових майстрів». Не знаю, нащо єго ту держать та й на яке. А сидить уже також зо дві неділі. Чи як, Митре?

      — А, от завтра акурат дві неділі, — присвідчив Митро.

      — Не знати, що з ним буде, бо ще єго ані разу не кликали «на протоку».

      — Ані разу не кликали — за дві неділі?! — скрикнув Андрій.

      — Таки що не кликали. Сидить та й сидить, і пес за ним не гавкне, а пану інспекторові не квапно ся діє… Ну, а он той другий — то наш ґазда, той уже ту зимує.

      Примітки

      1

      А пан… розуміє по-латині?

      2

      Розумію.

      3

      І по-німецькому?

      4

      І ви… ви знаєте всесвітню історію Гінделі, — її в мене відібрали, — три томи: давня історія, середньовічна історія та… історія нових часів.

      5

      А які школи пан закінчив?

      6

      Отже, вищу філософію!