| Название | Фатальна помилка |
|---|---|
| Автор произведения | Тимур Литовченко |
| Жанр | Историческая литература |
| Серия | Історія України в романах |
| Издательство | Историческая литература |
| Год выпуска | 2015 |
| isbn | 978-966-03-5144-8, 978-966-03-7213-9 |
Примітки
1
«Живий» товар (тут і далі – прим. авт.).
2
Давня назва ріки Урал.
3
Православним.
4
Католицтва.
5
Схизматиками (в значенні «невірні», «єретики», «розкольники») католики називали православних.
6
Необроблена заготовка дерев’яної ложки.
7
Орган військового управління в Московському царстві XVI–XVII століть, який відав служилими людьми, військовим управлінням, а також південними і східними прикордонними містами царства.
8
Гасло Лейденського університету – «Praesіdіum Lіbertatіs» («Оплот волі»).
9
Республіканський державний устрій З’єднаних провінцій став наслідком компромісу між молодою буржуазією та старим дворянством, досягнутий ще в ході Нідерландської революції. Верховним органом держави були Генеральні штати, у яких засідали делегації від 7-ми провінційних штатів. Генеральні штати вирішували питання війни і примирення, відали фінансами та збройними силами. Провінція Голландія, відповідно до економічної потужності її буржуазії, мала в Генеральних штатах найбільший вплив. Влада в окремих провінціях належала провінційним штатам, що складалися з делегацій від міських магістратів і представників місцевого дворянства. Доступ в усі ці органи управління був відкритий лише для 2–3 тис. осіб з верхівки голландської торговельної буржуазії, які поступово утворили замкнену правлячу касту «регентів».
10
Інша назва Нідерландської революції.
11
Університет був подарований місту Лейдену Вільгельмом І Оранським Мовчазним як подяка за мужність містян, які непохитно витримали у 1575 році облогу іспанців, що тривала протягом року. Інша пропозиція Вільгельма Оранського зводилася до довічного позбавлення міста усіх видів податків, проте жителі Лейдена вважали за краще мати в рідному місті чудовий університет, який з часом уславився на всю Європу.
12
Згідно з переказами, під час річної облоги лейденський мер якось сказав городянам, що згоден, аби з його відрубаних рук приготували їжу для голодуючих, ніж відкрити ворогам міські ворота.