Історія чемпіонатів Європи з футболу. Тимур Желдак

інтерв’ю про те, кого він хоче бачити у півфіналі і чому. Хотів, до слова, німців, – вони «грали у видовищний футбол» на відміну від «нудних» збірних Угорщини та СРСР. Тим пак, що Італія Валькареджі за рік до цього в півфіналі Чемпіонату світу в Мексиці таки змогла зупинити «непереможну машину» (до слова, це була єдина поразка команди ФРН у фінальних турнірах світових та європейських першостей за весь час керівництва нею Гельмута Шона!).

      Хоч як би там було, а зустрітися цього року в рамках ЄВРО італійцям з німцями не судилося. Відстоявши нульову нічию в Мілані, бельгійці повністю переграли команду Італії вдома. Єдиний м’яч у двоматчевому протистоянні лідер італійців Ріва забив з пенальті за п’ять хвилин до закінчення другого поєдинку, коли «лазурові» горіли в два м’ячі.

      До речі, матч у Мілані також увійшов в історію чемпіонатів Європи. У ньому стався перший випадок вилучення тренера. Раймонд Гуталс, обурений тим, що болгарський арбітр Ніколов відверто «тягне» господарів, дозволяючи їм порушувати правила і бити бельгійців, вискочив на поле, за що побачив перед собою червону картку. Останні 18 хвилин бельгійці відбивалися від атак Італії вже без тренера, але встояли. А Європа в черговий раз стала свідком того, як зайва самовпевненість коштувала команді перемоги.

Усі матчі чвертьфіналу

      29 квітня 1972, Будапешт. Угорщина – Румунія 1:1 (Браніковіч 11ʹ – Сетмеряну 55ʹ).

      14 травня 1972, Бухарест. Румунія – Угорщина 2:2 (Добрин 15ʹ, Нягу 81ʹ – Секе 6ʹ, Кочиш 40ʹ).

      17 травня 1972, Белград. Угорщина – Румунія 2:1 (Кочиш 26ʹ, Секе 89ʹ – Нягу 31ʹ).

      29 квітня 1972, Лондон. Англія – ФРН 1:3 (Лі 77ʹ – Хенесс 26ʹ, Нетцер 84ʹ – пен., Г. Мюллер 86ʹ).

      13 травня 1972, Західний Берлін. ФРН – Англія 0:0.

      29 квітня 1972, Мілан. Італія – Бельгія 0:0.

      13 травня 1972, Брюссель. Бельгія – Італія 2:1 (Ван Мур 23ʹ, Ван Хімст 72ʹ – Ріва 86ʹ – пен.).

      30 квітня 1972, Белград. Югославія – СРСР 0:0.

      Югославія: Марич, Рамляка, Степанович, Павлович, Паунович, Хольцер, Б. Янковіч, Облак, Букал (Баєвич, 85ʹ), Ачимович, Джаїч. Тренер – Вуядін Бошков.

      СРСР: Рудаков, Дзодзуашвілі, Хурцилава, Капличний, Істомін, Маховіков (Трошкін, 62ʹ), Долматов, Коньков, Байдачний, Банішевський, Козинкевич (Єврюжихін, 75ʹ). Тренер – Микола Гуляєв.

      13 травня 1972, Москва. СССР – Югославія 3:0 (Колотов 53ʹ, Банішевський 74ʹ, Козинкевич 90ʹ).

      СРСР: Рудаков, Дзодзуашвілі, Хурцилава, Абрамов, Істомін, Колотов, Трошкін, Коньков, Байдачний (Копєйкін, 66ʹ), Банішевський, Єврюжихін (Козинкевич, 46ʹ). Тренер – Микола Гуляєв.

      Югославія: Марич, Рамляка, Степанович, Павлович, Паунович, Хольцер (Петкович, 56ʹ), Антонієвич, Облак (Ю. Єрковіч, 73ʹ), Б. Янковіч, Ачимович, Джаїч. Тренер – Вуядін Бошков.

      Фінальний турнір

      «Ви нам ще за Сталінград відповісте!»

      Аби краще підготуватися до фінального турніру, радянська федерація футболу вирішила провести товариський матч з головним потенційним суперником – збірною ФРН на її полі. Через півстоліття важко аналізувати