Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України. Вікторія Садовнича

у греки». Київська фортеця захищала мирне населення східноєвропейських земель від навал диких нормандських племен (хазарів, печенігів, половців тощо), що приходили зі степів Тавриди (сучасні південні області України).

      Пам’ятник Кию, Щеку, Хориву і Либеді

      • Київ став першою столицею Київської Русі – першої руської держави (кінець IX ст. – 40-і роки XIII ст.). Місто було збудовано на землях союзу полянських племен, але згодом увійшло до складу земель, які належали східнослов’янським племенам. У ХІ ст. Київ був найбільшим містом Європи, у п’ятдесят разів більшим за площею, ніж тогочасний Лондон, і в десять разів більшим, ніж Париж. Місто сягнуло найбільшого розквіту за правління князя Ярослава Мудрого (1019–1054).

      • Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками (тодішніми візантійцями). Ці угоди датовані X століттям.

      • Найвидатнішою жінкою Київської держави вважають княгиню Ольгу – дружину князя Ігоря, яка почала правити після його загибелі. Виняткове явище в ту сувору добу – жінка впродовж багатьох років (944–969) мала всю повноту влади у великій державі. Це є свідченням її талановитості як правительки. Князювала Ольга від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об’їздила свої землі, встановлюючи в них нові закони й засновуючи нові поселення. Побутує думка, що княгиня була першою жінкою-русинкою, слава про яку поширилася по всьому світі.

      Княгиня Ольга

      • Зберігся малюнок із Радзивилівського літопису, де зображені жінки у війську князя Святослава. А за свідченням грецьких учених, у 971 р. після битви з візантійцями серед загиблих русинів знаходили мертвих жінок у чоловічому одязі, які воювали нарівні з чоловіками. Набагато пізніше в мирні часи очевидці описували участь жінок у поєдинках із мандрівними борцями.

      • Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до сьогодні, є трактат-порадник «Мазі» – узагальнена праця про лікування травами, яку у Х ст. уклала Євпраксія Мстиславівна – онука Володимира Мономаха.

      • Найвідомішими дітьми київських князів можна вважати трьох дочок Ярослава Мудрого, котрі стали королевами в різних європейських країнах. Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті правила Францією як регентша до повноліття свого сина – короля Філіпа. Згадкою про це є напис кількома мовами на її пам’ятнику, встановленому неподалік Парижа: «Анна руська – королева французька». Друга дочка Ярослава Мудрого – Єлизавета – була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя – Анастасія – з угорським королем Андрієм.

      • Найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до сьогодні, є Софійський собор у Києві – «руська митрополія», зведена 1037 р. в центрі верхнього міста. Собор нині має змінений