OMIKO
Все книги издательства OMIKOПітер Пен
Повість шотландського письменника Джеймса Метью Баррі (1860–1937) «Пітер Пен» – це романтична казка про світ дитинства. Головний герой Пітер Пен – хлопчик, який не хоче ставати дорослим, – живе у дивовижній країні Ніколандії разом із загубленими дітьми. Їм подобається жити поряд з феями на деревах, літати та повсякчас влаштовувати різні витівки, але хлопчикам бракує мами. І їхній ватажок Пітер Пен знаходить дівчинку Венді, яка погоджується стати їхньою мамою і полетіти до Ніколандії разом зі своїми двома братами. Про дивовижні пригоди Венді, Пітера Пена, феї Тінкер Белл та загублених хлопчиків читайте у цій веселій, з яскравими малюнками книжці.
Привиди серед нас
Від руки невідомого вбивці гине Єгор Скляр. Але це тільки початок. Здається, небезпека чатує на кожного, хто знав Єгора. От тільки ніхто не може спіймати злочинця: той невловимий, наче привид. За справу береться легендарний слідчий Адріян Скляр – батько Єгора. Знайти та покарати вбивцю сина – справа честі для нього. Під підозрою – всі.
Таємний агент Микола Гоголь
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історико-інтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого. Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника – двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Місто
Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають. Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто… Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
Самсон і Надія
Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів – Зеленого, Григор'єва, Струка… Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин – завдяки письмовому столу покійного батька – Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, проте він одразу, починає розслідувати злочини – ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків…
Ніоба
Ольга Кобилянська (1863–1942) – класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що «… описана мною „Ніоба” існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
Людина
Ольга Кобилянська (1863–1942) – класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення. Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки, принесла багато «мук творчості» – чотири рази перероблювалася. Тим часом «За ситуаціями» писалася «з такою силою чуття, що, викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь – така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.
Недоросль
Комедию Дениса Ивановича Фонвизина (1745—1792) «Недоросль» называют шедевром русской драматургии. Ничего обидного в слове «недоросль» в России ХVIII века не было – так именовали несовершеннолетних дворян, еще не поступивших на государеву службу. Но после знаменитой пьесы и по настоящее время недоросль – это туповатый недоучка, не сознающий своей ущербности. Выведенные в ней типажи богатеньких сынков, невеж и самодуров встречаются и сегодня, а легендарное «Не хочу учиться – хочу жениться» знает каждый.
Галицька сага. Невиправдані надії
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них. Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто… Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички. Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
Двері в день. Міс Адрієна
Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним двое дверей – одні ведуть у ніч, другі відкривають шлях у день. Саме нічна, утаємничена, атмосфера підштовхує Гая до мрійливих романтичних вигадок. Також до збірки ввійшов останній роман автора «Міс Адрієна» – він і до сьогодні є фактично невідомим широкому загалу.