Іван Франко як класик української літератури створив тематично новаторський «робітничий» епос. Місто Борислав – центр нафтової промисловості на Західній Україні. В центрі повісті – боротьба двох полярних світів, що відбувається в Бориславі. Робітники – гноблені, експлуатовані, але могутні в своїй силі та нескореності.
Пригодницька історична повість класика української літератури. На тлі історичних подій – боротьби проти татаромонгольских захвачиков – ви знайдете полювання і війну, зраду і гідність, грубу силу і кмітливість. Звичайно, без любові не обійтися, але навіть закохані непогано управляються зі зброєю.
«Галя Серебрякова и Маруся Ильина встретились, как всегда, у ворот и вместе пошли в школу. Синее безоблачное небо над широкой улицей. В садах и в скверах – осеннее золото листьев. Девочки шли, крепко держась за руки; поэтому Маруся Ильина несла портфель в левой руке, а Галя Серебрякова – в правой. А портфели были твёрдые, блестящие, с необмятыми краями – казалось, что их долго и старательно утюжили мамы вместе с коричневыми платьями, белыми воротничками и чёрными фартуками девочек…»
Драма «Камінний господар» – українська версія світового сюжету. Сама Леся Українка так визначила задум драми: «Ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї – ї над Дон-Жуаном, «лицарем волі». Традиційний спокусник жінок у Лесі Українки сам стає до певної міри жертвою жінки, яка зломила його волю.
Григорія Сковороду всі знають як поета, філософа, мислителя, музиканта та педагога. Його твори залишаються актуальними в усі часи, бо з них можна почерпнути життєву мудрість, знайти відповіді на важливі питання, вони виховують найкращі моральні якості. Збірка «Сад божественних пісень» цікава наспівністю, роздумливістю, філософським характером – про високе призначення людини на землі.
«…Мама стояла на кухне с полотенцем на плече и вытирала последнюю чашку. Вдруг у окна показалось испуганное лицо Глеба. – Тётя Зина! Тётя Зина! – крикнул он. – Твой Алёшка сошёл с ума!..»
«Мы кормушки смастерили. Мы столовую открыли. Воробей, снегирь-сосед, Будет вам зимой обед…»
Марко Вовчок – талановита письменниця Марія Олександрівна Вілінська відіграла велику роль у становленні української реалістичної прози. Росіянка за походженням, вона написала багато творів українською мовою. Її героїні жінки-кріпачки, добрі, розумні, лагідні, попри приниження, безправність, знедоленість сподіваються хоча б на краплинку жіночого щастя.