«Плакат уходит вверх. Сцена раскрывается. Открывается квартира Художника, она же мастерская. Позднее утро. Кругом картины на разных стадиях завершенности. В углу – небольшая пальмочка. Слева и чуть впереди стоит мольберт, а на нем – огромная картина с одним-единственным деревом. Вверху – скошенные рамы, через них на не совсем чистый пол падает солнечный свет. Справа – стол, заставленный пустыми бутылками…»
Одна из известнейших пьес величайшего английского классика всех времен и народов – Уильяма Шекспира, которую он написал в поздний период своего творчества. Изначально ее жанр расценивался, как ‘Комедия’, однако позже был изменен на ‘Трагикомедию’. Пьеса, полностью отражает название ‘сказка’ а ее герои, хотя и по большей степени являются реальными европейскими правителями и знаменитостями, при этом не претендуют на роль энциклопедичных персонажей, так как их действия и местоположения никоим образом не соответствуют реальным фактам в действительности. Например, Гермиона – дочь русского императора, а Богемия находится у южного моря. Что, в свою очередь, повлекло неточности в работах некоторых известных писателей, полагавшихся в своих трудах на события ‘сказки’. По мотивам пьесы создан ряд великих опер, спектаклей, театральных и других постановок.
Книга «12 великих трагедий» – уникальное издание, позволяющее ознакомиться с самыми знаковыми произведениями в истории мировой драматургии, вышедшими из-под пера выдающихся мастеров жанра. Многие пьесы, включенные в книгу, посвящены реальным историческим персонажам и событиям, однако они творчески переосмыслены и обогащены благодаря оригинальным авторским интерпретациям. Книга включает произведения, созданные со времен греческой античности до начала прошлого века, поэтому внимательные читатели не только насладятся сюжетом пьес, но и увидят основные этапы эволюции драматического и сценаристского искусства.
Генрік Ібсен (1828–1906) – знаменитий норвезький драматург, поет і публіцист, один із засновників європейської «нової драми». Новаторство Ібсена найбільш яскраво виразилося в найвідомішій його п'єсі «Ляльковий дім». У центрі уваги її – драма молодої жінки, матері, яка наважилася на крутий поворот у своїй долі, коли вона усвідомила, що її сімейне щастя – лише ілюзія, заснована на брехні і егоїзмі. Колись Нора пішла на злочин заради близької людини в надії, що її зрозуміють і пробачать, і помилилася. Нора йде, розуміючи, що прирікає себе на самотність, але вона не в силах більше грати роль щасливої господині «лялькового будинку».
У цьому дивному будинку мало сонця. Життя тут тягнеться повільно, а його мешканцям залишається тільки мріяти. Їх тісний маленький світ валиться… Чи зможуть вони врятувати себе, як врятували колись поранену птицю? Чи зможе хто-небудь їх врятувати?
Як і більшість п'єс Ібсена, «Привиди» зачіпають проблеми сімейних відносин. У центрі сюжету – доля Фру Алвинг, яку насильно видали заміж за розпусного і легковажного людини. Вона хоче піти від чоловіка з пастором Мандерс, якого покохала, але він змушує її повернутися до чоловіка. З цього моменту починається ланцюжок фатальних подій, яка призводить до повного руйнування сім'ї.
Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828–1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя.
Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828-1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. Одним з найяскравіших прикладів такого авторського підходу є п'єса «Ляльковий дім», в якій змальований світ автентичних, глибоких переживань людської душі, тих, які не виставляють напоказ.
Філософська трагедія «Фауст» – безсмертний твір класика німецької літератури Й.-В. Гете (1749—1832). Автор порушує низку складних морально-філософських проблем, робить спробу відповісти на запитання, у чому сенс людського буття і що визначає сутність людини.
«Загадка, вечная загадка, Во встрече, слове и слоне! И лишь в конце вас ждет разгадка, В непознанной любви стране….» Вот таким четверостишием можно было бы коротко сказать о содержании книги Олега Шляговского «Слоны Камасутры» Однако аннотация произведения требует высказаться несколько подробнее. И так, все начинается с новоселья капитан – лейтенанта флота российского после бракоразводного процесса. А, развод с женой меняет жизнь мужчины. Однако если развод является началом комедии, как в нашем случае, то в каком бы направлении не изменилась жизнь разведенного мужчины, нас могут ждать только слезы от смеха и ни какие другие. С первого дня жилище новоявленного холостяка заполняется, то его любовницей, ведь развод имел какие – то причины, то верными друзьями. Этих визитов наш герой капитан – лейтенант Марк Саровский, несомненно, мог ожидать. А вот визита загадочного соседа – старца с ритуальным слоном в руках менее всего. Однако именно этот визит и стал отправной точкой в начале непредсказуемых событий в жизни нашего холостяка. Внимательно читайте книгу Олега Шляговского и вам откроется с неожиданной стороны тайный смысл этого на первый взгляд однозначного понятия «Слоны Камасутры». Да, и 82-летний загадочный сосед только на последних страницах преподнесет и героям, и читателям приятный, непредсказуемый сюрприз. Книга написана так, что читатель может сам решать где «слоны», что такое Камасутра, и кто такие «Слоны Камасутры» Приятных вам впечатлений от знакомства с этой почти фантастичной историей.