«Автор, или творец» – произведение одного из крупнейших французских философов-просветителей, поэта, прозаика и драматурга Вольтера (1694 – 1778).*** В этом очерке, как и во всем творчестве автора, воплотились характерные черты эпохи Просвещения, ее проблемы. Главное у Вольтера – заостренное сатирическое изображение социального зла, жестокости и бессмысленности существующих общественных институтов и отношений. Обращение к реальной жизни, ее конфликтам пронизывает его философию, публицистику, поэзию, прозу, драматургию. Перу Вольтера принадлежат и такие произведения: «Пришествие, на нашу землю, и пребывание на ней, Микромегаса из сочинений г. Вольтера», «Диалоги Эвгемера».
«Вавилонська царівна» з-поміж філософських повістей Вольтера особливо вирізняється своєю наївною простотою, в якій наявні атрибути східної казки. Це повість про світле і сильне почуття, про вірність та щирість, пошук закоханими одне одного, яка дає автору змогу до своєрідного огляду політичного життя континенту, побаченого очима простакуватого азіата, який зауважує смішні нісенітниці та забавні дивакуватості.
Молодик, який увесь час жив серед гуронів в Америці, сходить на берег у Нижній Бретані, де один священик та його сестра признають у ньому свого племінника. Оскільки він завжди наївно говорить те, що думає, і робить те, що бажає, як «справжній дикун», його називають Простак. Довіряючи своїй природній мудрості, не зіпсутій існуючими передсудами, він зазнає багато прикрих пригод, під час яких у своїх наївних здивуваннях висловлюватиме цілу низку суджень, сповнених великої розсудливості.
Діставши виховання в замку барона, молодий чоловік на ймення Кандід живе спокійним життям у товаристві свого вихователя доктора Панглоса. Від свого вихователя він дізнається, що світ абсолютно добрий, що кожна звичайна річ неодмінно приходить до щасливого кінця. Так тривало до того дня, поки власник замку не порушив спокою: якось він застав милого йому Кандіда дуже близько біля своєї доньки Кунігунди і відразу ж відправив його із замку, давши йому доброго стусана під зад. Змушений пуститися в мандри, молодий чоловік перетинає різноманітні країни, які покажуть йому, що світ дуже мало відповідає оптимістичному вихованню добродія Панглоса.
Автор уявляє собі, що Мікромегас, житель планети Сіріус, за своїми розмірами велетень, дістав присуд про те, що йому упродовж численних років заборонено з'являтися при дворі, оскільки він надрукував одну зі своїх книжок, в якій нібито були єретичні думки. Він здійснює мандрівку на планету Сатурн і знайомиться там з одним із її мешканців, який у порівнянні з мешканцями Сіріуса виглядає карликом.
Філософські повісті Вольтера побудовані у формі розважальних пригодницьких історій, як правило, з великою кількістю дійових осіб і гострими конфліктами, що визначають їхні стосунки. Задіґ – молодий вродливий юнак, який, незважаючи на свій юний вік, сповнений якнайкращих прагнень. Він формується від пригоди до пригоди, стає справжнім мудрецем; лише тоді пізнає справжнє щастя.
Вольтер-просвітитель, що оспівував радощі життя і ненавидів усе, що пригнічує людину, розкривається в своїх філософських повістях («Задіг, або Талан», «Мікромегас», «Кандід, або Оптимізм», «Простак», «Вавилонська царівна»), глибоке ідейне значення і високі художні достоїнства яких ставлять їх у ряд тих творів, що цілком витримали випробування часом.
Вольтер – крупнейший французский писатель и мыслитель XVIII века, имя которого стало олицетворением эпохи Просвещения. В своём самом знаменитом произведении «КАНДИД, ИЛИ ОПТИМИЗМ» [1759] – философской повести, замаскированной под плутовской роман, – Вольтер остроумно высмеивает человеческие пороки, иронично размышляет о мире, полном предрассудков, насилия и глупости. Авантюрный сюжет, обилие комических ситуаций, гротескных образов, несуразных стечений обстоятельств, весёлое нагромождение невероятных событий и фантастических приключений, блестящий слог и энергичный стиль делают «Кандида» увлекательным и лёгким чтением.
Повесть «Кандид, или Оптимизм» была опубликована в1758 году и сразу приобрела популярность. По всей Европе последовали перепечатки. В Париже и Женеве были приняты решения об изъятии из обращения и сожжении книги. В настоящее время «Кандид, или Оптимизм» остается наиболее известным и читаемым произведением автора, чьи идеи оказали очень большое влияние на формирование современной политической мысли.