Название | 2061. Третя одіссея |
---|---|
Автор произведения | Артур Чарльз Кларк |
Жанр | Космическая фантастика |
Серия | Космическая Одиссея |
Издательство | Космическая фантастика |
Год выпуска | 1988 |
isbn | 978-617-12-8463-0, 978-617-12-8343-5, 978-0-345-35879-0, 978-617-12-8462-3 |
За даними, які надходили з «Європи 6», ван дер Берґ припильновував іще доволі довго, бо сподівався, що одного дня, коли та пролітатиме над Зевсом, хмари розійдуться знову. Він чудово розумів, що шансів для цього майже не було, але, поки хоча б наймізерніший із них іще існував, Рольф навіть не намагався спробувати якийсь інший спосіб дослідити Європу та її знамениту гору. Він не поспішав, маючи й без того цілу купу важливіших справ, які вимагали першочергового розв’язання, та й до того ж відповіді на його питання могли виявитися цілком тривіальними й зовсім нецікавими.
А потім «Європа 6» зненацька взяла та й «відлетіла у кращий світ» (тобто припинила своє існування, загинула) – майже напевне, унаслідок випадкового зіткнення з метеоритом. Щодо цього, то Віктор Вілліс, ще перебуваючи на Землі, встиг був узяти інтерв’ю в «євронутих» – які вірили, що Європу, супутник Юпітера-Люцифера, заселила якась позаземна цивілізація, і які тепер просто ідеально замінили собою відомих раніше протягом останніх ста років своєю неадекватністю НЛО-фанатиків, – і цим, на думку багатьох, поставив сам себе у вкрай дурне становище. Так от, дехто з тих «євронутих» стверджував, що загибель зонда стала наслідком зловорожих дій з боку тієї інопланетної цивілізації на Європі, а той факт, що він без жодного втручання і так пропрацював аж п’ятнадцять років – майже вдвічі більше за свій проєктний термін, – анітрохи їх не бентежив. Віддаючи належне Вікторові, слід зазначити, що той приділив був цьому пункту особливу увагу та розбив ущент більшість інших доводів отих неадекватів. Та все ж таки всі тоді одноголосно вирішили, що він узагалі не повинен був надавати тим «євронутим» можливості висловлювати свої схиблені аргументи на весь світ.
Для ван дер Берґа, якому вельми подобалося, коли колеги називали його «впертим голландцем», і який робив усе можливе, щоб завжди й усюди відповідати такому описові, катастрофа «Європи 6» стала викликом, який він не міг не прийняти. А що звістку про те, що цей надзвичайно «говіркий» та давно набридлий усім зонд-довгожитель нарешті заткнувся, більшість сприйняла з невимовним полегшенням, то про фінансування нового дослідницького супутника взамін загиблого навіть не йшлося.
То що було робити? І ван дер Берґ сів собі та й став думку гадати, як далі гуляти. А що він був геолог, а не астрофізик, то минуло кілька днів, перш ніж до нього раптом дійшло, що весь цей час, відколи він уперше ступив на Ганімед, відповідь була просто в нього перед носом.
Африкаанс – одна з тих мов, що просто ідеально створені для лайки та прокльонів. І навіть якщо ви розмовляєте