Бот. Ґуаякільський парадокс. Макс Кідрук

ребра… З Кіто вони вилетіли майже вчасно, о 14:26, і знову з проблемами. Під час зльоту Аріель Квінтана мусив тричі повторити Мігелю Суеро, що 767-й досяг швидкості відриву, перш ніж капітан зреагував і потягнув штурвал на себе, відриваючи ніс авіалайнера від землі.

      У небі над Карибським морем Мігелю Суеро погіршало. Його тілом розбігалися судоми, на лобі та верхній губі кожні десять хвилин проступали краплини холодного поту, капітан безупинно щось бурмотів, а ліве око – зі свого місця Квінтана цього, на жаль, не бачив – цілковито заплило кров’ю.

      О 18:05 пілоти розпочали підготовку до посадки в Міжнародному аеропорту Маямі. Сонце щойно зайшло, але безхмарне небо зберігало достатньо світла для чудового огляду. Другий пілот, як і було домовлено, перебрав керування; капітан стежив за приладами.

      Передпосадковий check-list пройшли без заминок. 767-й планомірно знижувався, підскакуючи та подригуючи на турбулентних вихорах. До приземлення лишалося не більше двох хвилин.

      Зашипіло радіо, і Квінтана почув у навушниках голос диспетчера:

      – Ікс-ель-п’ять-один-шість, ваша смуга – 26L, посадку дозволено, – дозвіл був формальним. Аріель завчасно вирівняв лайнер уздовж смуги та добре бачив, що вона вільна. Після офіційної частини диспетчер вирішив нагадати: – Спостерігайте за вітром.

      Із ранку над аеропортом дув сильний вітер із поривами, що в довільний момент змінювали напрямок і ускладнювали посадку.

      – Диспетчерська, вас зрозумів, 26L, – відповів Квінтана, кладучи руки на штурвал. – Дякую.

      «Boeing 767» труснуло. Одночасно в кабіні пролунав безбарвний голос машини:

      – One hundred, – бортовий комп’ютер підказував пілоту, що літак перетнув позначку висоти 100 метрів.

      Аріель Квінтана відімкнув автопілот і доповів:

      – 26L, смуга вільна, сідаємо.

      Капітан не відреагував. Хоча мав би.

      Зліва вимальовувалися блискучі будівлі Північного термінала.

      Через кілька секунд вдруге озвалася машина:

      – Fifty.

      767-й задер ніс, але Квінтана миттю його вирівняв, віддавши штурвал від себе.

      Несподівано Мігель Суеро поклав руки на штурвал і глухо витиснув:

      – My airplane[39].

      В авіації фраза «my airplane» означає, що пілот, який її промовив, бере керування на себе та надалі повністю контролює політ. Її може бути проказано одним із пілотів перед зльотом чи посадкою – таким чином льотчик підтверджує, що саме він керуватиме літаком, – або командиром екіпажу під час екстреної ситуації. В останньому разі «my airplane» слугує беззастережним наказом для другого пілота відсторонитися від керування. Чимось на кшталт «руки геть від штурвала та нічого не роби, поки я не попрошу».

      – Мігелю? – Квінтана відчув, як із живота стравоходом підіймається чорна хвиля жаху. Причому найбільше його налякало не те, що Мігель Суеро дивився вперед холодними очима ящірки. І навіть не тонка цівка крові, що виткнулася

39

Мій літак (англ.).