Метаморфози. Нотатки лікаря про медицину та зміни людського тіла. Гэвин Фрэнсис

й вид, людський тип, людська природа, люди. Людська істота, особистість, особа, смертна істота, тіло.

      Людський – гуманний, смертний, особистий, індивідуальний, соціальний.

      Зміна – видозміна, мутація, варіація, модифікація, метастаз, девіація, поворот, еволюція, революція, трансформація, перевтілення, метаморфоза.

      Змінюватися – різнитися, варіюватися, коливатися, перетворюватися, зміщуватися, переміщуватися, відхилятися, перероджуватися, трансформуватися, перевтілюватися.

      Дух спонукає мене: про нове починаю співати

      В змінених формах тіла.

Овідій. Метаморфози (бл. VIII ст.)[1]

      Усі речі з часом змінюються, а з ними змінюємось і ми самі.

Лотар, імператор Священної Римської імперії (бл. 840)[2]

      І тоді я, жінка, ніби за помахом руки Фортуни перетворилася на чоловіка.

Христина Пізанська. Книга про мінливість Фортуни (1403)

      Ми не що інше, як нагромадження або набір різноманітних сприйнять […] у постійному плині, у постійному русі.

Девід Г’юм. Трактат про людську природу (1739)[3]

      Сам ставок не змінився: він повний тієї ж води, якої торкнувся колись мій юний погляд; усі зміни – у мені самому.

Генрі Девід Торо. Волден (1854)[4]

      Метаморфози – осердя явищ природи… вони показують мінливість знань і сприйняття людей.

Маріна Ворнер. «Метаморфози» Овідія в сучасному мистецтві (2009)

      Заувага про конфіденційність

      Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.

      В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.

      Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.

      В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.

      1. Перетворення

      Із такого простого першопочатку розвивався і розвивається безмір чудових і дивовижних форм.

Чарльз Дарвін. Походження видів

      Біля моєї лікарні є парк, обсаджений вишнями і в’язами, які красиво змінюються в різні пори року. У вільний час я сідаю на лавку й за ними спостерігаю. Нещодавно кількох найвищих в’язів підкосили зимові урагани – у землі, звідки їм повиривало коріння, лишилися глибокі труноподібні борозни. На Великдень гілки дерев укриває така неймовірно яскрава зелень, що я починаю розуміти, чому рай дехто уявляє зеленим. Весняний вишневий цвіт осипається на траву, і той, хто гулятиме серед вітів, ніби вбереться в рожеві шати. У літньому густому й достиглому повітрі палять вогнища, граються в затінку на підстилках діти й ходять напнутими між дерев мотузками акробати. Але накраща для мене пора – осінь, коли небо бездонно-глибоке, повітря прозоре й ніжне, а під ногами купи пурпуру й золота. Я милуюся цим парком уже близько 25 років – медуніверситет, де я навчався, також поряд.

      Вісімнадцятирічним першокурсником я йшов під листяним дощем на незабутню пару з біохімії, на лекцію, де мені відкрилися хитросплетіння, ба навіть дива життя. Починалося все нудно: на стіні світився слайд

1

Тут і далі цит. за: Овідій Назон, Публій. Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. Перекл. А. Содомори.

2

Переклад Олександра Стукала. – Якщо не зазначено інше.

3

Цит. за: Г’юм, Девід. Трактат про людську природу. К.: Всесвіт, 2003. Перекл. П. Насади.

4

Цит. за: Торо, Генрі Девід. Волден. К.: Темпора, 2020. Перекл. Я. Стріхи.