Пантеон Cвободи. Книга друга. Розквіт імперії. Аліна Максакова

я саме хотів поговорити з тобою про нього… – напівголосно вимовив Гасьєн, приховуючи дивний неспокій. – Мені хотілося б знати… твою позицію з приводу коронації. Чи плануєш ти стати поруч з Карно і Шатобріаном[7], або ж з імперіалістами?

      Я усміхнувся його запитанню, хоча, насправді, воно було резонним і тоді турбувало багатьох…

      На чий бік стати? Вояків республіки, чи солдатів Наполеона?

      Мені здалося, це питання дуже делікатним і важливим в останні дні; всі громадяни намагалися знайти на нього відповідь. Іноді мені спадало на думку, що люди, шукаючи неіснуючу правильну відповідь, згорали дорогою до неї.

      Напевно, якби Гамлет[8] встав з могили, то побачив би в цих нещасних своє трагічне відображення…

      – Франція мінлива – по кілька разів на рік здатна змінювати свою думку… Проте наш священний обов’язок, як її дітей, виконувати рішення матері, – сказав я роздумливо. – Ми підтримали Францію, коли вона захотіла стати республікою, а зараз вона хоче бути імперією… Чи можна чинити опір цьому?

      Я зробив коротку паузу, а потім, перевівши погляд на один з портретів, що висіли на стінах (це була прекрасна картина, яку намалював Русі-Тріозона[9]), продовжив:

      – Це було важке рішення, повір… Але я сподіваюсь, що Наполеон зуміє виправдати надії нашої Батьківщини, оскільки він щиро любить її. Якщо він коронується, значить, то є спосіб зміцнити становище нашої країни на світовій арені… До того ж, Республіка навіть під монархічними знаменами не загине. Варто тільки Бонапарту розчарувати народ, і той відновить, можливо, Конституцію ІІІ року[10]… Ні… Я безперечно вірю Наполеону-консулу, а, отже, і Наполеону-імператору. Побачимо, куди мене заведе ця віра!

      5. Sic itur ad astra[11]

      Події 2 грудня відгукнулися у світі грізним відлунням, не залишивши байдужими його скромних мешканців. Це була буря, яку не порівняти ні з чим. Це було грандіозне народження слави і марнославства, величі та самовідданості, яке раніше можна було спостерігати тільки під час розпалу святкувань в античному Римі. Це була, мабуть, одна з найважливіших подій французької історії, і вона примушувала говорити про себе всюди…

      Жодне місто, країна, материк ще не справляв такого шокуючого враження; враження, яке вселяло жах і трепет одній половині планети, а іншій – захоплення і задоволення.

      Той знаменний день багатьом здавався зоряною вершиною Франції, а тому лякав і, разом з тим, приковував зачаровані погляди усіх держав і народів.

      Цей день був наповнений пишністю та протиріччями, невідомістю про долю, яка чекає Францію, – таким був день коронації Наполеона Бонапарта!..

      Париж гудів, сформувавшись повністю в єдину хаотичну процесію…

      О, то було видовище гідне уваги! Тисячі людей, «озброєних» квітами і триколорами, вийшли на вулиці, щоб вітати кортеж їх новоявленого монарха. Вони були схвильовані та щасливі від такої важливої події, що, якби Бонапарт вирішив зараз зупинити карету і вийти,

7

Шатобріан – французький письменник, що виступив проти коронації Наполеона Бонапарта та підтримав затвердження республіканського режиму.

8

Гамлет – головний персонаж шекспірівської п’єси «Гамлет», який поставив перед собою всесвітньовідоме питання «Бути чи не бути?».

9

Анн-Луї-Жироде де Русі-Тріозон – видатний французький художник-класицист.

10

Конституція ІІІ року – Конституція у Франції, прийнята Конвентом у 1795 році за основи декларації «Прав людини і громадянина».

11

Sic itur ad astra – (лат. вираз) Так йдуть до зірок.