Раніше ніж їх повісять. Джо Аберкромби

стіни та те, що, як усі вони знали, лежало за ними. Ніщо, миля за милею. – До пустки.

      Баяз зітхнув.

      – Я міг би розповісти про це, але нам пощастило, що в нашій маленькій подорожі також бере участь уродженець Старої Імперії, який до того ж завзято вивчає історію. Майстре Кей! – Учень ліниво підвів погляд, відірвавши очі від багаття. – Ти не проти нас просвітити? Як Імперія, колишній блискучий центр світу, дійшла до такого становища?

      – Це довга історія, – пробурмотів учень. – Мені почати з початку?

      – А з чого ще взагалі починати?

      Кей знизав кістлявими плечима й заговорив.

      – Усемогутній Еуз, нищитель демонів, зачинювач воріт, батько світу, мав чотирьох синів, і кожному з них дав певний дар. Найстаршому з них, Джувенсові, він подарував хист до високого мистецтва – уміння змінювати світ за допомогою магії, обмеженого знаннями. Другому його синові, Канедіасові, дістався дар творення, формування каменю й металу відповідно до власних цілей. Третьому своєму синові, Бедешу, Еуз дав уміння розмовляти з духами та нав’язувати їм свою волю. – Кей солодко позіхнув, прицмокнув губами та кліпнув на вогонь. – Так народилися три чисті дисципліни магії.

      – А я думав, що в нього було четверо синів, – буркнув Лютар.

      Кеєві очі ковзнули вбік.

      – Так і було, і саме в цьому криється корінь загибелі Імперії. Наймолодшим сином був Ґлустрод. Йому мав відійти дар спілкування з Потойбіччям. Таємниці викликання дияволів із нижнього світу та підкорення їх власній волі. Але це заборонив Перший закон, і тому Еуз не дав наймолодшому синові нічого, крім свого благословення, а всі ми знаємо, чого вони варті. Він навчив решту трьох своїх таємниць, кому які дістались, і пішов, наказавши синам принести у світ порядок.

      – Порядок. – Лютар кинув свою тарілку на траву біля себе та зневажливо оглянув тінисті руїни. – Вони недалеко просунулися.

      – Попервах було навпаки. Джувенс енергійно пішов до своєї мети та спрямував на її досягнення всю свою силу й мудрість. Знайшов народ, який припав йому до душі, людей, що жили біля Аосу, і подарував їм закони й навчання, уряд і науку. Дав їм уміння, потрібні для завоювання сусідів, а їхнього ватажка зробив імператором. Син правив після батька, рік минав за роком, а країна росла і процвітала. Землі імперії тягнулися на півдні до самої Іспарди, на півночі – до Анконуса, а на схід – аж до берегів круга Морів і навіть далі. Один імператор правив за другим, але Джувенс завжди був поруч: скеровував, радив, формував усе відповідно до свого великого задуму. Все було цивілізовано, все було мирно, всі були вдоволені.

      – Майже всі, – пробурмотів Баяз, тицяючи сучком у готовий згаснути вогонь.

      Кей широко всміхнувся.

      – Ми забули про Ґлустрода, достоту як його батько. Про знехтуваного сина. Відкинутого сина. Ошуканого сина. Він випрохував у всіх трьох братів якусь частку їхніх таємниць, але вони ревно оберігали свої дари, і всі троє йому відмовили. Він поглянув на те, чого досягнув Джувенс, і невимовно розізлився. Знайшов