Елла. Між світлом і пітьмою. Рус Пренс

багато чого цікавого. І я подумала, що варто записати і цей рецепт за допомогою якого ти став таким. Ти ж став ідеальним чоловіком. Ти не перебиваєш коли я говорю. Ти можеш зігріти в холодну ніч, на твоєму хутрі приємно спати: Сноррі не дасть збрехати. Здатний спіймати здобич, трішки варто ще потренуватись: та вчорашня білка сильно тебе потріпала. І, що головне, ти можеш захистити. Мрія кожної сучасної дівчини. Ти так не гадаєш?

      Піт промовчав, перевівши погляд з широко усміхненого обличчя Елли, на пляшечку, дивлячись на неї повними надії очима.

      Сонце уже давно сховалось за обрієм і Елла прилягла на землю, підстеливши під спину плащ і спершись головою на ведмедя. Над головою промайнув молодий місяць, швидко сховавшись за густою листвою, і дівчина відчула як її захоплює сон.

      – На добраніч, Піт. Я зроблю все, щоб ти став собою. Обіцяю. – позіхнувши, промовила Елла, і, погладивши Сноррі, міцно заснула.

      З першими променями ранкового сонця чаклунку розбудив Пітер, шарпаючи дівчину за руку.

      – Милосердна Матір! Що відбувається? Ми попали в шторм? – ледь відкривши очі, сонно запитала Елла. – Аа…Таке наснилось. Немов ми посеред моря на човні, а ти….

      Пітер ще кілька разів штовхнув дівчину, щоб та зупинилась говорити і нарешті прокинулась.

      – Все, все. Я зрозуміла.

      Дівчина дістала пляшечку поглянувши крізь неї на перші промені сонця і протягнула хлопцю.

      – Випий. Ой, вибач. – Елла відкоркувала пляшечку і обережно вилила рідину в рот ведмедю.

      – Стривай. – швидко зметикувала дівчина. – Я захопила з собою одяг батька, надіюсь тобі пасуватиме, якщо подіє зілля. Я і сама переодягнуся. Побачу, що підглядаєш – перетворю в жабу.

      Елла зникла за чагарниками і через деякий час повернулась в свіжому одязі: чорна сукня, з білою сорочкою під шкіряним корсетом і легким плащем на металевій застібці.

      – Ну як ти?

      Пітер ніяк не змінився, все так же сидівши на тому місці де його залишила дівчина.

      – Не переживай. – Елла обняла хлопця, обхопивши ведмежу шию. – Спробуємо інше. Правда потрібно навідатись в одне місце.

      Залишивши більшість речей, вони попрямували на схід. Перед виходом Елла приготувала два десятки чарівних зіллів: на цей раз дівчина вирішила підготуватись до будь-чого.

      Два дні по лісовим стежкам, минаючи можливі контактів з людьми, і Елла вивела їх до невеличкого містечка на узліссі. Маленькі непримітні будинки розмістились біля озера по розмірам перевищуючи поселення в кілька разів. Людей поміж будівлями було не багато, та й ті не зважали на чаклунку з ведмедем, немов звикнувши до таких дивацтв.

      – Так, Піт, намагайся не привертати уваги. Веди себе як всі. – промовила дівчина, злегка посміявшись над власним жартом.

      Сміх Елли розбудив Сноррі, та виглянула із-за коміра Елли, сонно і роздратовано позіхнувши,