Наш творчий мозок. Дік Свааб

by Rembrandt – http://hdl.handle.net/10934/RM0001.COLLECT.5216, Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=29589409; Вінсент ван Ґоґ – The Yorck Project (2002) 10.000 Meisterwerke der Malerei (DVD-ROM), distributed by DIRECTMEDIA Publishing GmbH. ISBN: 3936122202., суспільне надбання, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=151972

      Перекладено за виданням: Swaab D. Unser kreatives Gehirn: Wie wir leben, lernen und arbeiten / Dick Swaab. – Mи. nchen.: Droemer, 2017. – 640 p.

      Переклад з німецької Святослава Зубченка

      Схематичне зображення мозку в поздовжньому розрізі

      1) Кора (cortex) зі звивинами великого мозку (cerebrum)

      2) Мозолисте тіло (corpus callosum, сполучення між лівою та правою півкулями)

      3) Епіфіз (шишкоподібна ендокринна залоза, синтезує вночі гормон сну мелатонін, який призупиняє початок статевого дозрівання в дітей раннього віку)

      4) Склепіння (fornix, передає інформацію з пам’яті від гіпокампа до соскоподібного тіла (corpus mamillare) у задній частині гіпоталамуса. Інформація з пам’яті звідти прямує далі до таламуса й кори)

      5) Таламус (сюди надходить інформація з органів чуття і пам’яті)

      6) Гіпоталамус (відіграє вирішальну роль у збереженні індивіда й виду)

      7) Перехрещення зорових нервів (chiasma opticum)

      8) Гіпофіз

      9) Мозочок (cerebellum)

      10) Стовбур головного мозку

      11) Спинний мозок

      (F) фронтальна (лобова) частка, (P) парієтальна (тім’яна) частка, (O) окципітальна (потилична) частка, (T) темпоральна (скронева) частка, (C) cerebellum, (H) стовбур головного мозку, (SC) центральна борозна (sulcus centralis), (FL) бічна борозна (fissura lateralis).

      (1) первинна соматосенсорна кора, (2) слухова кора, (3) моторна кора та (4) зорова кора. Окрім того: (5) середня скронева звивина, (6) верхня скронева звивина та (7) премоторна кора.

      (T) таламус = thalamus, (I) острівець = insula, (NST) субталамічне ядро = nucleus subthalamicus, (A) мигдалина = амигдала, (Hi) гіпокамп = hippocampus, (CC) мозолисте тіло = corpus callosum, (S) смугасте тіло = striatum, (C) огорожа = claustrum.

      Префронтальна кора (PFC)

      медіальна префронтальна кора (mpfC); дорзолатеральна префронтальна кора (dlpfC), орбітальна префронтальна кора (opfC), поясна кора (Cing), веретеноподібна звивина = gyrus fusiformis (FU) та парагіпокампальна звивина = gyrus parahippocampalis (Parah).

      Вступ

      Однакових людей не буває.

Професор Ганс Ґальярд

Мозок та оточення

      Дослідникам мозку нерідко доводиться чути, що «має ж бути щось, окрім мозку». Ця ідея зовсім не нова: легенда про святого Діонісія (французькою – Saint Denis), першого єпископа Парижа, з давніх-давен підживлює таке уявлення. Папа Клементій І послав святого Діонісія як місіонера до Галлії, але близько 250 року після Різдва Христового за дорученням римського імператора його обезголовили на тому місці, яке сьогодні називається Монмартр. Утім, це місце не влаштовувало обезголовленого, тож він підняв відрубану голову, помив її в потічку і пробіг ще десять кілометрів до місця, яке сам собі обрав для останнього упокоєння. Те місце й сьогодні назване його ім’ям. Отже, виходить, що й без мозку можна ще багато що зробити.

      Коли ж перепитати, що саме розуміють під словами «має ж бути щось, окрім мозку», то у відповідь часто можна почути, що ми, дослідники мозку, зовсім не беремо до уваги контекст, у якому відбулася якась подія. Проте якраз кожний дослідник цієї сфери добре знає, що мозок постійно взаємодіє з оточенням, і саме ця взаємодія є центральною точкою в дослідженнях мозку.

      Святий Діонісій (Saint Denis) у багатьох церквах зображений із головою в руках, наприклад на фронтоні собору Паризької Богоматері.

      Тож закид цілком безпідставний. Ми, люди, постійно маємо справу з величезним потоком інформації, який, з одного боку, вливається в нас із навколишнього світу, а з іншого – б’є з нашого мозку. Творчість – це вміння наново комбінувати одержану інформацію. А нові ідеї утворюють основу для оригінального розвитку мистецтва, науки й техніки. Під «мистецтвом» у цій книзі я розумію творчі форми вираження, які не мають практичного застосування, але дають естетичне задоволення. Я цілком усвідомлюю, що моя дефініція має багато гачків та завитків, адже мистецтво майже одразу асоціюється з чимось красивим і приємним, одначе воно може бути й разючим і жахливим. Ще Арістотель указував на те, що багатьох людей приваблює демонстрування речей, яких вони самі бояться або якими гидують. Такий феномен ми вбачаємо і в мистецтві.

      Для нашого мозку та світу мають особливе значення неймовірні творчі здібності, які взагалі зробили можливим увесь наявний світ. Культурне оточення, яке ми сформували, зі свого боку теж пришвидшувало розвиток нашого мозку й поведінки. У цій книзі ми наведемо не один приклад взаємодії мозку з нашим культурним і професійним оточенням. Але й тут знову