Собор. Олесь Гончар

говорить йому Вірунька. З освітою хлопець, був у Москві на курсах по електронних машинах, завод посилав, але оскільки тих машин поки що не одержано, Ромця при головному енергетикові зачепивсь. Живе легко, сприймає життя іронічно, підсміюється з Миколиних пошуків вічних категорій. «Ми з тобою живемо в цинічну епоху, – деколи можна від нього почути. – Народили нас матері під кривавим знаком зодіака… І, думаєш, це не впливає на наше світовідчування?»

      Сидять вони зараз на лавці, спостерігають, як заграва саме виплеснулась в небо над заводами… Миколі пригадались рядки інститутського поета, продекламував задумливо:

      – «І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні…»

      – Непогано, – схвалює Ромця. Треба запам’ятати, при нагоді процитую нашій лікарці – новенька з’явилась у заводській амбулаторії. Сьогодні зайшов до неї. «Жучок, – кажу, – у вухо заліз. Можете витягти?» – «Я не отоларинголог». – «А хто ж ви?» – «Читайте, на дверях написано… З того боку!» Отака! Витягніть, кажу, або бюлетень дайте. Буду бюлетенити, поки жучок сам із вуха вилізе… Гадаєш, пішла назустріч, повірила в жучка? Дзуськи!

      1

      Розбійники. (Тут і далі прим. ред.)

      2

      Бунтарі, заколотники.

      3

      Мульда – металева форма для завантаження в сталеплавильні печі.

      4

      Місто в Індії.

      5

      Вид рушниць, що були на озброєнні в запорізьких козаків.

      6

      Фабрично-заводська школа.

      7

      Отвір у доменній печі, через який випускають метал або шлак.

      8

      Бритва німецької фірми «Sollingen».

      9

      Підприємство в Маріуполі.

      10

      Аглофабрика – підприємство для виготовлення збагачених мінералами рудних матеріалів.

      11

      Алюзія на п’єсу М. Горького «На дне» (1902).