Чоловіче тіло у традиційній культурі українців. Ірина Ігнатенко

на смітник, бо її заберуть жаби на кубло, то буде голова боліть»;[32] «остригши, не кидай чуба в пич, або скелько чуб горітиме, стілько голова болітиме, а кидай чуб під вербу – буде скоро рости, як верба».[33]

      Вірили: «якщо сховати із стриженого хлопця, якого беруть у солдати, трошки з його чуприни в ікону чи за ікону, то цей хлопець повернеться додому живий і здоровий, омине його всяка біда».[34]

      Волосся широко застосовували у знахарстві, найчастіше разом з нігтями. Зокрема при лікуванні епілепсії хвору дитину ставили до одвірка і над її головою пробивали осиновим кілком отвір, куди клали її острижене волосся та нігті й забивали це все осиковим кілком. Вважалося: щойно дитина переросте вбитий кілок, хвороба перестане її мучити.

      На Полтавщині «для избавления от переполоха, волосы и ногти больного, вместе с ниткой, которою последний измерен, забивают или замазывают в двери, а больной лихорадкой сбрасывет во время приступа рубашку и кладет ее под камень».[35]

      Запорожці. І. Ю. Репін

      Ці магічні дії можуть бути пояснені таким чином: нігті належать до «безсмертних» частин тіла, які мають певну нетлінність, у волоссі зосереджується життєва сила, тому будь-які маніпуляції з ними призводять до змін стану особи, на яку були спрямовані ці дії. Процедура обмірювання теж належить до ритуалів, де зняті мірки вважали за символічний двійник людини й використовували для «перенародження» та лікування хворого. Вірили, що хвороба переходить і залишається у «новому» тілі.

      Широко було відоме й таке вірування: «Остригая волосы, так же как и ногти, суеверные люди берегут их в особом месте и кладут их с собою в гроб, веря, что на том свете в каждом их волоске потребуют отчета».[36]

      Волоси й нігті – символічні замінники самої людини. Будь-які маніпуляції з ними можуть призвести як до позитивного, так і до негативного впливу на людину. Через це існувала заборона розкидати волосся: якщо воно потрапить у руки недоброї людини – нашле смерть, якщо підбере птах або тварина – станеться хвороба.

      Волосся – символ багатства, достатку, тому жителі Полісся запрошували сіяти льон та коноплі чоловіка з густим волоссям та бородою, аби й посіви були такими самими.

      За народними віруваннями, нігті – це єдине, що лишилося людям від «рогового» тіла прабатьків Адама і Єви як знак-нагадування про втрачений рай. Суть у тому, що, за деякими легендами, тіло перших людей було вкрите волоссям, а на ногах були рогові (нігтьові) копита. Після гріха волосяний покров відпав і лишився там, де люди встигли прикритися руками (статеве волосся), а від «рогового» тіла зосталися тільки нігті на руках і ногах. За іншими переказами, все тіло людини до гріхопадіння було «рогове», тверде, міцне, подібне до панциря: «То таки були, як ніхті! Тіло було таке, як ніхті, то-то зроду так россказивали тиє стариє люди. То як яблуко зїли, то вони побачили тоді наготу свою, і стало уже такая вот…

32

Дмитренко М. Народні повір’я / М. Дмитренко. – К.: Народознавство, 1997. – С. 50.

33

Гринченко Б. Д. Из уст народа: Малороссийские рассказы, сказки и проч. – Чернигов, 1901. – С. 50

34

Дмитренко М. Народні повір’я. – С. 50.

35

Милорадович В. Народная медицина в Лубенском уезде Полтавской губернии. – К., 1902. – С. 8.

36

Исповедь (автобиография) бывшего сельского приходского священника, ныне Киево-Златоверхого-Михайловского первоклассного монастыря Иеромонаха Е. Г. – Киев, 1875. – С. 40.