.

за договором підряду, до моменту їх передання замовникові належать підрядникові.

      Страхування

      Що таке договір страхування?

      Чинне законодавство України дає таке визначення договору страхування:

      «За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору».

      Як розвивалось страхування?

      Термін «страхування» пов’язаний із найдавнішою та однією з найсильніших первинних емоцій людини – страхом.

      Науковці стверджують, що тільки людина може відчувати специфічну форму страху – страх невідомого, невизначеного. Також однією з причин страху може бути життєвий досвід (біль після падіння і таке інше). Такий вид страху знайомий й тваринному світу.

      Відсутність в людини страху як емоції, очевидно, мала б деструктивні наслідки, адже страх дає можливість нам вижити, набувши певного досвіду, уникнути негативних наслідків.

      А оскільки відчуття страху не є приємним для людини, природно також і те, що вона завжди бажала позбутися його та набути упевненості у прийдешньому дні. З’ясування природи цього відчуття ми залишимо для спеціалістів психологів, а зараз розгляньмо ризики, пов’язані з навколишнім світом, життям людини.

      З давніх часів людина намагалась якось покрити ризики негативних наслідків життєдіяльності, яких вона побоювалась. Першим кроком у розвитку страхування була домовленість членів племені про допомогу групі або одному з його членів у разі втрати худоби, врожаю, травми або загибелі під час полювання.

      З розвитком торгівлі, будівництва та суспільства загалом відносини поступово ускладнювались, а кількість ризиків, відповідно, збільшувалась. На зміну простому товарному обміну прийшли грошові відносини, а на зміну розвідницьким походам мисливців – морські довготривалі та небезпечні подорожі. Тому домовленість власників вантажу щодо можливих негативних наслідків була не тільки логічною, а й необхідною.

      Вже у XVIII сторіччі було розроблено декілька напрямів (видів) страхування: це страхування від вогню, страхування худоби та морських перевезень. Першими у розвитку морського страхування, безумовно, були такі морські держави, як Англія, Голландія та Франція. Про це свідчить й історія Едварда Ллойда, власника кав’ярні на Тауер-стрит, що була місцем зустрічі моряків та судновласників. З часом тут почали укладати морські страхові угоди, а компанія «Ллойд» перетворилася на страхову корпорацію, згодом реорганізовану. Сучасний «Ллойд» – це страховий ринок, де взаємодіють члени корпорації. Сама ж корпорація не укладає від свого імені договорів страхування та не несе відповідальності за останніми.

      Що