Серпень. Володимир Худенко

судини своїми гострими іклами і вип’ють її, якщо ви не сховаєтесь.

      У Луганську під час евакуації вони нападали на натовп, але мені пощастило – мене не зачепили. Їх дуже важко вбити, але вдень вони ховаються, вдень – більш-менш безпечно. Вдень більш-менш безпечно, але від заходу до світанку на дорогах, у містах, ба навіть у зовсім малих містечках і селах розпочинається криваве гульбище – мерці нападають на живих, аби пити їхню кров, і якщо вас вкусять, ви самі станете живим мерцем.

      І так гине наша цивілізація.

      Геть несподівано, неочікувано – не від ядерної зими чи продовольчої кризи, а від невідомої епідемії, що, як тепер кажуть, крилась у наших генах від самого початку літ.

      З особистого блогу

      лауреата Пуліцерівської премії 2013 року

письменниці Тетяни Осташ8. /Врятуйте наші душі…/(з форуму на сайті державної організації «Комітет національного порятунку»)

      Alisa

      (help!\\)

      …

      Реєстрація: 01.02.2016

      Повідомлень: 8

      Люди, відгукніться – ті, кому вдалося залишити Полтаву. Як ви виходили з міста?

      Нас 52 чоловіки в будівлі торгово-розважального центру «Київ» по вулиці Зеньківській (ми забарикадувались на п’ятому поверсі). Ми з великими труднощами здержуємось – кожну ніч ці істоти нападають на будівлю – б’ють вікна і намагаються пролізти. У будівлі ще є їжа, але, боюсь, ми не протримаємось довго, адже їх усе більше і більше – кожну ніч їх приходить усе більше.

      Армія уже давно покинула місто – тут геть нікого не видно по окрузі.

      Люди – з нас половина не місцевих, ми не знаємо область, не дуже добре знаємо навіть Полтавський район з найближчими околицями, тому, якщо хтось вибирався з міста нещодавно – скажіть, якою дорогою нам рухатись, де безпечніше?

      Можливо, хтось ще залишився в місті – давайте об’єднаємось і будемо вибиратися разом.

      Ми забирались на дах і оглядали околиці – ніяких ознак перебування людей ми не помітили, і так уже шість днів поспіль. Вчора ми ризикнули вибратись на дах після спадання сутінок в надії побачити якісь вогні, але марно.

      Місто абсолютно мертве і темне – освітлення ніде не працює, а ще ми бачили, як декілька цих істот кружляють над будинками.

      Люди – відгукніться, хто-небудь, відгукніться, ми не знаємо, скільки ми ще протримаємось…

      п. с:

      Інколи ми бачимо, як вдень над містом пролітають військові гелікоптери та літаки, але вони на нас не реагують.

      fly999

      (…)

      …

      Реєстрація: 11.01.2016

      Повідомлень: 64

      Люди – хто з Житомира або області?

      Може, хтось був там недавно?

      Яка ситуація в Житомирі, там ще є люди чи евакуйовані, там ще є армія? Ходять чутки – у місті багато бандформувань…

      Мене звати Андрій Лисовець, у мене десь там лишилась сім’я – дружина Аліна Лисовець та батьки Олег Михайлович Лисовець та Антоніна Федорівна Лисовець. Може,