«Полліанна дорослішає» – роман американської письменниці Елінор Портер (1869–1920), написаний нею через два роки після виходу «Полліанни» (ця книжка також побачила світ цього року у видавництві «Фоліо»), що мала великий успіх, який і спонукав авторку написати продовження історії про дивовижну дівчинку. Героїня підросла, але не втратила свою рідкісну здатність «грати в радість». Навіть коли їй самій доводиться проходити через різні життєві перипетії, тепер – романтичні, але дуже непрості переживання першого кохання…
Марія Конопницька (1842–1910) – польська письменниця, поет, новеліст, літературний критик і публіцист, автор творів для дітей і юнацтва. Ці твори не втратили популярності донині, особливо казка «Про краснолюдків та сирітку Марисю», яка перекладена багатьма мовами та неодноразово перевидавалася. Ця казкова повість складається з безлічі різних історій, що відбуваються з чарівними істотами – краснолюдками, які, перезимувавши у своєму підземному царстві, навесні піднялися на поверхню. Вони охоче спілкуються з дітьми, бо тільки ті можуть їх бачити. А щодо дорослих, то, як і у кожній казці, допомогу отримують лише добрі та працьовиті, а жадібні та злі бувають покарані. Так, краснолюдки змогли зробити бідного селянина багатим а його дітей здоровими і сильними, а ще допомогли сирітці Марисі знайти родину. І тільки закінчивши всі справи, вони повертаються до свого підземного царства.
Бестселер Елінор Портер (1868–1920) «Полліанна» – це добра історія про дивовижну дівчинку, що після смерті батьків потрапила на виховання до своєї суворої тітки. Володіючи вражаючою здатністю завжди і всюди, незважаючи на найгірші обставини, «грати в радість», робити це щиро і щедро, Полліанна зуміла вилікувати від нудьги, болю і похмурості всіх, хто з нею зустрівся.
Ім’я Едгара Аллана По (1809–1849) – американського письменника-романтика, поета, драматурга і критика, майстра короткого оповідання і засновника детективу – відомо в усьому світі. Оповідання «Вбивство на вулиці Морг» вважають першим детективним твором в історії літератури. Огюст Дюпен, молодий чоловік, який має надзвичайні аналітичні здібності, розслідує жорстоке й загадкове вбивство двох жінок – матері та доньки, скоєні у Парижі, в будинку на вулиці Морг. Також до видання увійшли оповідання «Метценгерштайн», «Береніка», «Не закладайся з чортом на власну голову» та інші, в яких яскраво розкрився непересічний талант Е. А. По.
Оповідання «Скандал у Богемії» англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930) було вперше опубліковано у 1891 році й вважається одним з найкращих творів письменника про Шерлока Голмса. До сищика звертається король Богемії – його шантажує жінка на ім’я Ірен Адлер, з якою він колись мав стосунки, але потім розлучився. Тепер він хоче одружитися, але Ірен погрожує завадити весіллю, передавши родині нареченої компрометуючу фотографію, на якій вони зняті разом. Шерлок Голмс попри все має віднайти цю світлину. До видання також увійшли оповідання «Блідий вояк», «Постійний пацієнт», «Звіздочолий», «Шляхетний парубок» та інші.
Дивні речі віднедавна відбуваються на околицях тихого подільського Меджибожа. Вихідці з розпечених глибин пекла все частіше з’являються поряд з переляканими мешканцями міста і збирають свій кривавий врожай. Хто вони, ці породження нічного мороку? Для яких цілей тримають у жаху фортецю і фільварки? Відповіді на ці питання надто складні, щоб хтось ризикнув відшукати їх… Хіба що цей «хтось» – безстрашний фехтувальник, колишній курінний отаман Запорізької Січі, приватний детектив і просто непересічна людина – Семен Ольховський-Паливода. А коли за справу береться він – істина мусить бути встановлена. Хоча легко пану Семену і його вірному зброєносцю Микиті не буде. Про їхні пригоди, перемоги і поразки розповідається у першому романі з серії «Нотатки Семена Паливоди» «Куля для вовкулаки».
Радій Радутний, український письменник, переважно фантаст та автор бойовиків, несподівано для всіх (можливо, й для себе також) спробував свої сили у новому жанрі й написав про людей, що потрапили у минуле. Перед вами «Потік» – третя книга із циклу «Темна синя вода». Перші дві – «Джерело» і «Ручай» – також вийшли у видавництві «Фоліо» у 2016-му та 2017 роках. Кілька мандрівників у часі, збірна команда з людей від ХІХ до ХХІІІ століття, продовжили свій шлях у минуле. Над кожним з героїв роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Галину хочуть повісити, звинувативши у відьмацтві. Юрій, наш із вами сучасник, двічі мало не потрапив під колеса возів. Ігор, нащадок когось із нас, з ХХІІ століття, кілька разів мало не зловив кулю. Альберт, прибулець з іще більш далекого майбутнього, ризикує ще сильніше. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але в ХVIIІ столітті багато вішали й довго не вагалися перед тим, як пустити кулю. Цей час багатий на небезпеки, але багатий ще й на цікаві зустрічі. Саме у ХVIIІ столітті живе один з найвідоміших українських філософів, і якраз його планують використати герої задля своєї мети, а мета досить амбітна – вони прагнуть внести зміни в історію України, причому на самому її початку…
«Щоденник пані Ганки» – останній твір відомого польського письменника Тадеуша Доленги-Мостовича (1898–1939), що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу (сам письменник загинув у перші дні війни). В основі роману – захоплюючий детективний сюжет, що щирою розповіддю у своєму щоденнику веде пані Ганка Реновицька (під цим псевдонімом – начебто справжня дружина дипломата, чарівна, розумна і витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі). Сам автор презентував свій твір як «документ, що відображує спосіб життя і мислення сучасної культурної жінки, а також її середовища». Бо ж саме такі особистості, за його зізнанням, формували тон і характер цілої епохи.
Ни в каком самом страшном сне Тане не могло привидеться, что жизнь снова сведет ее с человеком, которого она боится и ненавидит, – с Григорием Котовским, легендарным красным командиром, а на деле – бандитом и убийцей. Вернувшись в Одессу, он пытается получить власть над всем криминальным миром – с его разборками, убийствами, контрабандой. Таня изо всех сил пытается помешать ему, и для этого ей, похоже, предстоит снова вернуться в свое страшное прошлое, которое никак ее не отпускает. Она ни от кого не ждет помощи – из-за происшедших событий ей снова не удастся найти общий язык с Володей…
Ім'я Михайла Ломацького (1886, Тернопільщина – 1968, Німеччина) майже невідоме читацькому загалу, його знають хіба що у вузькому колі гуцулознавців та літературних критиків. А проте ця людина зробила помітний внесок в українську культуру. Етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч, педагог, Михайло Ломацькии був закоханий у чарівну природу і народ Гуцульщини, збирав та записував легенди, притчі, повір'я; як активний член товариства «Гуцульщина» чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю, що і знайшло відображення в його творах. Про книжку «Заворожений світ», що містить дві частини – «По цей бік Чорногори» (1965, Мюнхен; Нью-Йорк) та «По той бік Чорногори» (1966, Мюнхен), М. Ломацький захоплено написав свого часу: «Карпатські гори, Гуцульщина, гуцули, верховинці… Верхи гір, сягаючи зір, темні ліси, повні духів і таємниць, рвучкі потоки й бистрі ріки, зелені полонини й голубе небо над ними, – а все, все це овіяне й надихане неземною красою, що до себе манить і притягає – давнину нагадує, казку давніх віків розповідає…».