Фолио

Все книги издательства Фолио


    Дон Жуан

    Джордж Гордон Байрон

    Джордж Гордон Байрон (1788—1824) – найвідоміший англійський поет-романтик. Знаменитий денді, аристократ-бунтар, відважний борець за свободу та пристрасний коханець, визнаний геній і «володар думок» початку XIX століття – став справжньою іконою стилю для свого покоління. «Дон Жуан» – підсумковий твір Байрона з унікальним для нього – не «байронічним»! – героєм. На зміну одиноким страждальцям на зразок Чайльд-Гарольда приходить безтурботний гульвіса. Дія розгортається то в гаремі турецького султана, то у війську під командуванням Суворова, то при дворі Катерини II, то в Лондоні… Іспанський аристократ і сластолюбець, який часом не в змозі протистояти своїм пристрастям, але нерідко і сам стає об’єктом домагання жінок, Дон Жуан у поемі Байрона стає поціновувачем насолод на відміну від свого історичного прототипу – розбіяки та дуелянта.

    Володимир Сосюра

    Отсутствует

    У цьому виданні маловідомої і невідомої спадщини видатного українського поета-лірика і полум’яного борця за незалежність України – козака петлюрівської армії у 1918–1919 роках – Володимира Сосюри вміщено високопатріотичні вірші періоду визвольних змагань і ліричні шедеври 1920-х років, частина яких була покалічена радянською цензурою. Тут представлено твори, які не друкувалися за життя поета (поема «Мазепа» та деякі вірші), що зберігалися в недоступних для читачів сховищах спецхранів або поширювалися в копіях як найпопулярніші зразки дисидентської літератури. У книзі вперше друкуються документи із архівно-слідчої справи дружини поета Марії Гаврилівни Сосюри, репресованої у листопаді 1949 року, яку було згодом реабілітовано за відсутністю складу злочину. У науковій розвідці Сергія Гальченка розкриваються невідомі сторінки життя і творчості неординарної особистості – українського поета Володимира Сосюри.

    Соловецький етап. Антологія

    Антология

    Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р. «Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори. Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших… Протягом п’яти днів – 27 жовтня і 1—4 листопада – було убито 1111 в’язнів. Минуло 80 років від цієї дати.

    Проект «Україна». Повстання Війська Запорозького 1630 року

    Отсутствует

    У збірнику здійснено коментовану археографічну публікацію історичних документів та матеріалів, які стосуються козацького повстання 1630 року під керівництвом Тараса Федоровича та Антона Бута, найуспішнішого до Хмельниччини збройного виступу Війська Запорозького проти Речі Посполитої. До видання увійшли різноманітні джерела: акти, кореспонденція, свідчення очевидців, матеріали сеймиків та сейму Речі Посполитої, літописні згадки, присвячені цьому козацькому виступові, та інші матеріали. Особливу цінність має корпус джерел, нововиявлених в українських та польських архівосховищах, які друкуються вперше. Отримана з них інформація дає змогу дослідити повстання 1630 року, донедавна маловивчене в українській історіографії, набагато прискіпливіше, повнокровніше, заодно переосмислити окремі його аспекти (як-от, керівництво повстанців, стратегію сторін тощо), тим самим розвіяти деякі заскорузлі міфи про цю важливу подію нашої минувшини. Разом із перекладами документів сучасною українською мовою подано також їх оригінальні тексти. Для науковців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією України загалом і її козацькою добою зокрема.

    Іван Мазепа

    Тетяна Таїрова-Яковлєва

    Напевно, немає в українській історії особистості більш суперечливої, яка періодично викликає непримиренні дискусійні баталії в середовищі обивателів і знавців. Черговим приводом для такого сплеску стала свого часу книга Т. Таїрової-Яковлєвої «Іван Мазепа». Це документально обґрунтоване дослідження назвали «першою в Росії правдивою книгою про гетьмана Івана Мазепу». Не зрадник імперії і царя, а неординарна особистість, різнобічно обдарована, неабиякого розуму, сили духу та патріотичної самосвідомості. Ця книга – український переклад тієї самої, гучної, доопрацьований автором. Т. Таїрова-Яковлєва звертається до читача зі вступним словом, дещо за ці роки змінилося у самому «мазепознавстві» – деякі факти і констатації автором відкориговані й доповнені. Все це надає книзі ще більшої наукової цінності й глибини, відкриваючи нам все нового Мазепу…

    Вислови

    Конфуцій

    Давньокитайський мислитель Конфуцій (бл. 551—478 рр. до н. е.) став засновником етико-політичного вчення, в основу якого було покладено моральне самовдосконалення особистості та дотримання давніх традицій і ритуалів. Саме конфуціанство, яке згодом стало державним вченням Давнього Китаю, багато в чому сприяло тому, що китайська держава зберігалася як така протягом кількох тисячоліть. Основні принципи свого вчення Конфуцій виклав у вигляді бесід, які й становлять текст його знаменитих «Висловів».

    Одна хвилина для нісенітниць

    Ентоні де Мелло

    Мудрості не можна навчити, але її можна вивчати. Іноді найбільшою перепоною на шляху до Мудрості є занадто серйозне ставлення до себе і своїх думок, страх зробити помилку, сказати нісенітницю… Але ж ті, хто не припускаються помилок, роблять найбільшу помилку з усіх – вони не прагнуть пізнання. На кожну з розповідей Майстра в цій книжці потрібно не більше хвилини, а Майстер в них – це й індійський гуру і дзенський роши, даоський святий й юдейський рабі, християнський монах й суфійський містик. Він – Лао-цзи й Сократ, Будда й Ісус, Заратустра і Магомет. Його мова лунала і в сьомому столітті до нашої ери, і в двадцятому столітті також. Його мудрість належить як Сходові, так і Заходові. Але ж чи так це важливо, насправді, хто він? Адже ця книжка була написана не для того, щоб повчати, а щоб Пробуджувати!

    Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

    Петро Кралюк

    Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.

    Одіссея

    Гомер

    Гомерівський епос складається з двох епопей – «Іліади» і «Одіссеї». У першій із них йдеться про подвиги звитяжців під час Троянської війни. У другій розповідається про повернення Одіссея – одного з героїв Троянської війни – на рідний острів Ітаку та про незвичайні пригоди, які йому довелося пережити. «Одіссея» дихає величавим спокоєм, вона сповнена духовної краси і величі та є завершеним втіленням класичної епопеї. Поема наповнена цікавим побутово-звичаєвим змістом життя стародавніх еллінів, і разом з тим вона нас вводить у казково-фантастичний світ грецької міфології. Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія гомерівського часу.

    Долина страху

    Артур Конан Дойл

    «Долина страху» – детективна повість відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), яка вийшла друком 1915 року. Шерлок Голмс отримує зашифрованого листа, в якому йдеться про підготовку нападу на містера Дугласа. Але вже за п’ять хвилин по тому у будинку на Бейкер-стрит з’являється інспектор Скотленд-Ярду з повідомленням, що містера Дугласа вбито у власному маєтку. Справа здається Голмсу цікавою, і він береться за її розслідування. Після обстеження місця злочину й опитування свідків він доходить висновку, що вбито зовсім не містера Дугласа, а того, хто хотів його вбити. Також до видання увійшла повість А. К. Дойла «Вельможний клієнт».