Віктор Єрофєєв (народ. 1947 року) – російський письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. У видавництві «Фоліо» цьогоріч вийшов у світ його найрезонансніший твір – роман «Русская красавица». Новий роман В. Єрофєєва «Рожева Миша» – соціально-політична казка для дорослих, що, за визнанням автора, сама склалася у спостереженні реалій російської дійсності трьох «посткримських» років як гостра сатира на неї. Дію роману передано за допомогою ігрового сюжету, який відсилає нас до керроллівської «Аліси…». Тільки героїню звати Маруся Менделєєва і подорож її має інше, куди глибше підґрунтя… Батьків дівчинки під час прогулянки на яхті потягло на Дно місцеве Зло. І кмітлива не по роках Маруся вирушає їх рятувати… Цар-Дно – це російське «днище», охоплене «епідемією безглуздя», де гротескно матеріалізуються всі негативні прояви нинішнього російського життя з його псевдоцінностями так званого «русского мира», для збереження ідеї якого все міцніше закручуються гайки… Провідниця і помічниця Марусі у цьому підводному царстві – Рожева Миша, звичайна іграшка, яка, як виявилося, володіє надздібностями…
У невеликому за обсягом творі «Пролегомени» видатний німецький філософ І. Кант (1724–1804) пропонує дороговказ для побудови нової, наукової метафізики, що базується на принципах критицизму. Книга стане в нагоді не лише професійним філософам і фахівцям-науковцям, а й усім, хто виявляє інтерес до ґрунтовного вивчення і засвоєння непроминальної думки одного з чільних мислителів західноєвропейського філософування.
У творчості майже кожного видатного поета є те, що минає разом з часом, і те, що залишається надовго або й назавжди. Довге життя судилося поезіям епохальних поетів ХХ століття – Павла Тичини (1891—1967) та Максима Рильського (1895—1964), чия творча спадщина збагатила скарбницю української та світової літератури.
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників. До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Володимир Казаневський закінчив Харківський держуніверситет за спеціальністю «Космічна радіофізика» та Київський інститут журналістської майстерності. Лауреат понад 400 премій на міжнародних конкурсах карикатур у 51 країні світу. Були видані авторські графічні романи «Голови», «Спогади літнього Амура», «Шия» – в Україні, «Homo Gibber» («Людина горбата») – у Швейцарії, «VLADIMIR KAZANEVSKY. MODERN WORLD CARTOONIST» – у Китаї. Прозовий роман «Очищення» й оповідання з авторськими ілюстраціями були опубліковані окремою книгою в Києві у 2004 році. Графічні романи вигідно відрізняються від найближчих конкурентів, коміксів, більш глибоким смисловим змістом і художнім рівнем. Вони надзвичайно популярні в західних країнах, а в Україні практично відсутні. Видавництво «Фоліо», публікуючи романи без слів «Ватні колена» і «Безумці» Володимира Казаневського, заповнює цю прогалину. «Безумці» – графічна притча про здоровий глузд. Адже сучасні люди часто поводяться так, ніби в їхніх головах знаходяться не мізки, а щось інше, або взагалі немає нічого. Чому добро і зло, любов і ненависть, війна і мир, свідомість і підсвідомість, віртуальний світ і реальний, а також багато іншого переплуталися в нашому світі? Як могла одна ідеологія зачарувати мільйони недурних людей? Куди рухається людина? Чи з’явиться у людства зрештою здоровий глузд? Відповіді на багато подібних запитань дотепні глядачі можуть відшукати у малюнках притчі «Безумці».
Омар Хайям (1048–1131) – видатний філософ, астроном і математик середньовічного Сходу, який також зажив слави як автор популярних чотиривіршів – рубаї. Його поезія просякнута вірою у безсмертний творчий людський розум. У бездоганних чотиривіршах Хайяма уміщається весь життєвий досвід людини: в них ідеться про сенс буття, про незахищеність людини перед лицем долі й часу, про чарівність швидкоплинних хвилин радості… Кожен читач знайде в його поезії щось своє, потаємне і ще не висловлене. Омар Хайям зробив жанр рубаї широко відомим і залишив нащадкам вічне послання, пронизане рідкісною свободою духу.
Татьяна Владимировна Воеводина – предприниматель, публицист и блогер. Родом из г. Коломны Московской области. Окончила Московский институт иностранных языков по специальности «переводчик» и Московскую государственную юридическую академию со специализацией по гражданскому праву. Работала в Министерстве Внешней торговли, в Итальянско-российской торговой палате, в качестве представителя в Москве итальянской компании группы ФИАТ. С 1998 г. занимается предпринимательством, владеет агробизнесом в Ростовской области. И все это время выступает в прессе по вопросам экономики, бизнеса, актуальным вопросам современности. Обладает уникальным умением одной точной, четкой фразой передать любую мысль, что волнует наших соотечественников, оттого и становится одним из самым цитируемых авторов и самых популярных блогеров. С детьми сегодня никто серьёзно не говорит, им просто оказываются «образовательные услуги». ВУЗы – просто пункты передержки молодняка и легальной его отмазки от армии. Государство скорее соорудит космодром, чем организует приличную сеть закусочных. Когда базовые отрасли – в руках иностранцев, о независимости говорить не приходится. Мы можем научиться делать всё, что нужно, если не будет соблазна взять и купить. Современный мир – это перемалывание ресурсов планеты, которое множит свалки. Революция – это не заря новой жизни – это зримое разложение старой. Т. Воеводина – автор «Литературной газеты», газет «Завтра», «Россия навсегда», журнала «Знамя» и др. «Ну что ж, такой автор делает газетам честь!» – сказал один из читателей. Мы же представляем первую книгу избранных статей популярного блогера и публициста.
Иммануил Кант (1724–1804) оказал огромное влияние на развитие классической философии. В своих трудах он затронул самые важные вопросы мироздания и человеческого общества, ввел многие основополагающие понятия, в том числе «категорический императив». По мнению Канта, категорический императив – это главные правила, которыми должны руководствоваться как отдельные личности, так и общество в целом, и никакие внешние воздействия, так называемые «объективные причины» не должны мешать выполнению этих правил. Георг Гегель (1770–1831) один из создателей немецкой классической философии. Самое важное понятие в философской системе Гегеля – законы диалектики, согласно которым всё в мире и обществе постоянно переходит из одних форм в другие, и то что сегодня кажется вечным, завтра рассыпается в прах. В этом заключается «всеобщая мировая ирония», по определению Гегеля. В книге собраны наиболее значительные произведения Канта и Гегеля, посвященные данной теме.