Межа Фундації. Айзек Азимов

тому, що використання будь-якого гіпноефекту, хімічних речовин абощо змінить відбиток голосу?

      – І цілком помітно.

      – І ви прагнете продемонструвати, що не використовуєте нелегальних методів для допиту депутата Міської Ради? Я вас не звинувачую…

      – Радий, що не звинувачуєте, депутате. Тоді продовжимо. Ви відкрито й неодноразово заявляли, що не вірите в існування плану Селдона. Ви це визнаєте?

      Тревіз сказав повільно, добираючи слова:

      – Я не вірю, що те, що ми називаємо планом Селдона, має те значення, яке ми зазвичай у нього вкладаємо.

      – Розпливчасте формулювання. Чи не будете ви ласкаві розвинути свою думку?

      – Моя думка ось яка: звичне поширене уявлення про те, що п’ятсот років тому Гарі Селдон, користуючись математичною наукою психоісторією, розробив напрям розвитку людської цивілізації до останньої деталі й що ми просуваємося цим курсом, який з максимальною ймовірністю має привести нас від Першої Галактичної Імперії до Другої Галактичної Імперії, наївне. Такого бути не може.

      – Ви хочете сказати, що, на вашу думку, Гарі Селдона ніколи не існувало?

      – Зовсім ні. Звичайно, він існував.

      – Що він ніколи не розвивав науку психоісторію?

      – Ні, звичайно, я не маю на увазі нічого такого. Послухайте, директоре, я пояснив би це Раді, якби мені дозволили, і я поясню це вам. Істина того, що я збираюся сказати, така проста…

      Директор Служби безпеки спокійно й демонстративно вимкнув записувальний пристрій.

      Тревіз замовк і насупився.

      – Навіщо ви це зробили?

      – Ви марнуєте мій час, депутате. Я не просив вас виголошувати промови.

      – Але ж ви просите мене пояснити мої погляди, чи не так?

      – Аж ніяк. Я прошу вас відповідати на запитання просто, прямо й відверто. Відповідайте лише на запитання й не пропонуйте нічого, про що я не прошу. Робіть так, і це не забере багато часу.

      Тревіз уточнив:

      – Тобто ви хочете витягнути з мене твердження, які зміцнять офіційну версію того, що я нібито зробив?

      – Ми просимо вас робити лише правдиві заяви, і я запевняю, що ми їх не перекрутимо. Будь ласка, спробуймо знову. Ми розмовляли про Гарі Селдона. – Записувальний пристрій знову запрацював, і Коделл спокійно повторив: – Що він ніколи не розвивав науку психоісторію?

      – Звичайно, він розвинув науку, яку ми називаємо психоісторією, – заперечив Тревіз, не в силах приховати своє нетерпіння й роздратовано жестикулюючи.

      – Яку ви визначили б як?..

      – О Галактико! Та зазвичай її визначають як галузь математики, що вивчає загальні реакції великих груп людей на деякі стимули за деяких обставин. Іншими словами, вона мала б прогнозувати суспільні та історичні зміни.

      – Ви кажете «мала б», тобто сумніваєтеся в цьому з математичного погляду?

      – Ні, – відповів Тревіз. – Я не психоісторик. Як і жоден із членів уряду Фундації, жоден мешканець Термінуса, жоден…

      Коделл підняв руку. М’яко сказав:

      – Депутате, я вас прошу!