Вільям Шекспір. Валентина Вздульская

було аж вісім. Але найбільше Джонові подобалася одна, наймолодша. Звали її Мері.

      За кілька років Джон став зовсім дорослим. Він вирішив, що не піде батьковими стопами.

      – Бути фермером? Нехай брат Генрі працює на землі, якщо йому подобається, а я хочу чогось іншого!

      І Джон переселився у Стретфорд, де для початку став підмайстром у рукавичника. Носити рукавички на той час було не просто правилом хорошого тону, а й ознакою статусу. Городянам потрібно було багато рукавичок, тож клієнтів рукавичникам не бракувало.

      Закінчивши навчання, хлопець відкрив свою власну справу з виготовлення рукавичок. Він твердо став на ноги й навіть отримав важливу в місті посаду – став контролером елю. Джон повинен був перевіряти, чи добре варять в місті це традиційне англійське пиво.

      Молодий чоловік відчув упевненість у своїх силах і задумався про шлюб. Насамперед Джон купив будинок на Генлі-стріт – цілу садибу із садом і городом.

      – Мері тут сподобається, – думав він. – Та чи віддадуть її за мене?

      У цьому Джон не був упевнений. Батько Мері, Роберт Арден, не дуже прихильно позирав у його бік. Ардени належали до стародавнього роду. Один їхній предок прославився у війні Червоної та Білої троянд, інший служив при дворі короля Генріха Сьомого.

      – Забула про своє походження? – сердився на дівчину Роберт. – Ти – Арден. Син простого фермера тобі не рівня!

      – Але Джон – дуже хороший. Погляньте, таточку, якого успіху він досягнув у справах! – могла б заперечити Мері.

      – Цього не буде, поки я живий! – мабуть, не раз відповідав він.

      Але незабаром Роберт Арден і справді помер. Перечекавши, як годиться, рік жалоби, Джон примчав до Арденів.

      – Мері, ти станеш моєю дружиною?! – прокричав він із порога.

      – Я вже думала, ти ніколи не запитаєш! – відповіла Мері.

      Невдовзі зіграли весілля. А через рік у молодої пари народилася дочка Джоан. Ще через чотири – друга, Маргарет. А потім, через два роки, народився перший син, Вільям.

      26 квітня 1564 року маленького Вільяма Шекспіра охрестили в тій самій церкві Святої Трійці, шпиль якої прошиває небо над Стретфордом-на-Ейвоні. Церковний обряд хрещення було прийнято проводити не відкладаючи – на другий або третій день після народження дитини. Тож днем народження Вільяма Шекспіра прийнято вважати 23 квітня.

      Це дуже особлива дата: 23 квітня відзначають ще й День святого Георгія. Його малюють верхи на коні. У руці – меч або спис, а під копитами скакуна – повержений дракон. У святого Георгія та Вільяма Шекспіра є дещо спільне. Вони обидва «трясуть списом». Святий Георгій – покровитель Англії, Шекспір – один із її символів.

      А ще точнісінько в цей самий день через багато років обірветься земне життя видатного драматурга. Але поки краще розповімо про його дитинство.

Запитання й завдання

      1. Що означає прізвище Шекспір?

      2. Ким були батьки Вільяма? Як вони познайомилися?

      3. Відшукай в Інтернеті фотографії Стретфорда й церкви Святої Трійці. Розкажи, що на знімках привертає твою увагу?