Справа мертвого авіатора. Олександр Красовицький

пасажира, який сидів, відкинувшись на спинку. Молоде обличчя, акуратний прямокутник вусів, темний костюм. Він уже бачив цього чоловіка на Лук’янівському кладовищі. Саме з ним не вдалося поговорити тоді, через недолуге втручання Фогля. На канапі у вагоні-люксі Давида Марголіна сидів Ігор Сікорський.

      Тарас Адамович поставив це запитання ще у будинку Георгія Рудого, бо мусив знати.

      – Навіщо тобі ця справа?

      І Рудий відповів.

      – Мене попросив узятися за неї особисто Федір Терещенко.

      – А йому навіщо?

      – Курдашов був його викладачем у політехнічному інституті. А Ігор Сікорський – одногрупником. Для нього це особиста справа, він хоче докопатися до суті.

      – Осипов може бути винуватим.

      – Якщо це справді так, отже, ти не надто дратуватимеш поліцію, – усміхнувся Рудий.

      Та посмішка Рудого чимось нагадала іронічний усміх Федора Терещенка, який всівся у крісло навпроти колишнього слідчого в оксамитовому, майже вишневому, салоні трамвая Давида Марголіна і, певно, вирішив не гаяти час на детальні пояснення:

      – Рудий говорив, що ви візьметесь за справу про вбивство у літаку.

      Тарас Адамович уважно подивився на мільйонера, який теж колись був авіаконструктором. Терещенко, не дочекавшись відповіді, мовив далі:

      – Ще він сказав, що у вас, найімовірніше, виникнуть проблеми з поліцією.

      – Не заперечуватиму очевидне.

      – Саме тому я організував для вас цю зустріч, – він ледь помітно кивнув у бік Сікорського, – можливо, вона допоможе вам у розслідуванні.

      Тарас Адамович перевів погляд з одного обличчя на інше. Сікорський молодий як на відомого творця літаків, із дивним спокоєм на споді очей. Що він може розповісти колишньому слідчому, якщо його навіть на борту не було?

      – Пане Сікорський, а ви вірите у винуватість Осипова?

      Той відповів без вагання:

      – Ні.

      – Звідки така впевненість?

      – Багато питань, які лишаються без відповіді. Навіщо він убив Агату? Навіщо зробив це під час перельоту? Як узагалі опинився на тому літаку – сам він уже не літав, але якщо перебував на борту літака, то все одно просив не здіймати його вище за дві тисячі метрів.

      Тарас Адамович швиденько занотовував свідчення у нотатнику. Звів очі на співрозмовника, коли у повітрі повисла павза, запитав:

      – Ви сказали, Осипов більше не літав? Чому?

      Сікорський потер підборіддя, замислився на мить, потім відповів: