Сторінка з книги. Наталена Королева

скерував на боротьбу з існувавшими в тодішньому Єгипті церковними та національними традиціями. Головним же чином, увесь час свого панування присвятив на те, щоб звалити найповажанішого єгиптянами бога – Амона Тебанського.

      Чому, власне, поставив собі за мету життя таке завдання Ехн-Атон, видима річ, сьогодня сказати важко. Деякі з істориків бачуть в цій боротьбі ідеалістичне Ехн-Атонове бажання дати Єгиптові замість безлічі ріжних богів, чи може, – в нашому розумінні – патронів, або святих[14] (за тих часів кожна єгипецька провінція, навіть кожне місто мало своїх), єдиного бога Атона, що був символом соняшного диску[15]

      Примечания

      1

      Коли я печу такий хліб, то додаю ще трошки цукру, чого напевно не робила Марта, бо тоді ще не було цукру, додаток якого сприяє швидчому й досконалішому піднесенню тіста.

      2

      Див. статтю проф[есора] О. Терлецького в ж[урналі] «Життя і Знання», ч. 4 (16) з 1929 р. (Прим. редакції).

      3

      «Пильно обробляє вона вбогий садочок. Їй вже тринадцять літ, та не має жадного знання (освіти)».

      4

      Місто в середині Франції.

      5

      Для розвитку суспільного смаку було б потрібним утворити «музей несмаку», котрий більше навчав би громадянство смаку, як музеї мистецькі.

      6

      Вважається, що богині Ізиді (та хто може з певністю сказати, чи лише їй, а не її ще давнішим попередницям?!) приписують також винахід навмисного посіву збіжжя для збирання зерна. Отже можна припускати, що прадавня жінка збирала ростини і на те, щоб у випадку хороби чоловіка чи невдачі його полювань та ловів мати в запасі бодай ростинну їжу. Для того ж, щоб не ходити далеко від житла на розшуки потрібних для поживи ростин, вона й могла додуматись сіяти їх (тобто культивувати) при своїй оселі. Отже не виключене, що не тільки медицині, а й всьому хліборобству початок поклала жінка.

      7

      Ендокринними залозами звуть часом незвичайно дрібні й тому до недавнього часу невідомі медицині утвори (орґани), що вилучають з себе переважно вельми сильні соки, котрі порядкують життям чи то окремих (великих) орґанів тіла, чи й життям всього організму («Ж[иття] і З[нання]», 1928–1929, ч. 4).

      8

      Вітамінами називають фактично й досі ще невідомі матерії, присутність котрих доведено в ріжних річах, що ми споживаємо (напр[иклад], у маслах баклажанах, цитринах, в лушпайках

14

У декого з католицьких дослідників повставала ідея про анальоґію між христіянськими святими та богами поганського світу. Ця інтересна думка, однак, не спинила на собі уваги давновічних істориків. Але це питання – окрема тема.

15

Ermann. Ibidem. G. R. Tabouis – «Le Pharaon Tout-Ank-Amon», 1928, Payot, Paris.