Quo vadis. Генрик Сенкевич

запитав: «Ти впізнав мене по знаку?» Він відповів: «Саме так, мир тобі». Тоді почав я тягти його за язик, і добродій усе мені виляпав. Хазяїн його, той Панса, сам є вільновідпущеником великого Панси і доправляє до Рима Тибром каміння, яке раби й наймані люди розвантажують із плотів і переносять до будов уночі, щоб удень не заважати рухові на вулицях. Працює серед них багато християн і його син, але позаяк праця та непосильна, хотів його викупити. А Панса волів забрати і гроші, й раба. Так розповідаючи, знову почав плакати, я ж додав до його сліз свої, що мені вдалося по доброті сердечній і через кольки в ногах, які дістав я через безперервне ходіння. Почав теж при тому нарікати, що, прийшовши кілька днів тому з Неаполіса, не знаю нікого з братії, не знаю, де вони збираються, щоб молитися разом. Він здивувався, що мені християни з Неаполіса не дали листів до римської братії, на що я відповів, що в мене їх украдено по дорозі. Тоді сказав мені, щоб я прийшов уночі до ріки, а він мене з братами познайомить, ті ж допровадять мене до молитовних домів і до старших, які керують християнською общиною. Це почувши, зрадів я так, що дав йому суму на викуп сина, сподіваючись на те, що великодушний Вініцій удвічі мені її відшкодує…

      Примечания

      1

      Ankieta «Polityki». Sienkiewicz göra7/ Gazeta Wyborcza. – 17.11.1999.

      2

      Цитата за публікацією документів у книзі: 100-lecie przyznania Henrykowi Sienkiewiczowi literackiej Nagrody Nobla. – Poznan, 2005.

      3

      Цитата за: Szczublewski J. Zywot Sienkiewicza. – Warszawa, 1989. – S. 350—351.

      4

      Sienkiewicz H. Dziela. – T. XL. – Warszawa, 1951. – S. 140.

      5

      Цитата за: 100-lecie przyznania…, S. 15.

      6

      Цитата за: 100-1есіе przyznania Henrykowi Sienkiewiczowi…, S. 16.

      7

      Цитата за кн.: Bujnicki T. Sienkiewicza «Powiesci z lat dawnych». – Krakyw: Studia, 1996. – S. 215.

      8

      Sienkiewicz H. Wywiad udzielony W. Kurczewskiemu. «Kraj», 1894, № 21 // Цит. за: Bujnicki Т. Henryk Sienkiewicz – «Quo vadis».

      9

      Sienkiewicz H. List do Jadwigi Janczewskiej // Цит. за: Krzyżanowski J. Henryk Sienkiewicz. Kalendarz życia i twórczości. – Warszawa, 1956. – S. 195.

      10

      Sienkiewicz Н. List do Marii Radziejowskiej // Sienkiewicz H. Dziela. – T. 56. – Warszawa, 1951. – S. 111.

      11

      Henryk Sienkiewicz. Życie i twórczość. Materiały zebrała i wstępem opatrzyła Janina Kulczycka-Saloni. – Warszawa, 1966. – S. 65.

      12

      Matuszewski I. Swoi i obcy // Matuszewski I. Artyści i krytycy // Z pism I. Matuszewskiego. – Warszawa, 1965. – T. 1. – S. 267.

      13

      Matuszewski I. Swoi i obcy // Matuszewski I. Artyści i krytycy // Z pism I. Matuszewskiego. – Warszawa, 1965. – Т. 1. – S. 266.

      14

      Brzozowski S. Legenda Mlodej Pol ski. – Lwöw, 1910. – S. 377.

      15

      Szweykowski Z. Trylogia Sienkiewicza і inne szkice о twörczosci pisarza. – Poznan, 1973. – S. 142.

      16

      Елеотезій – кімнати для намащування.

      17

      арбітр